Що нам порадить Андрій Білецький
Розчарую євроскептиків і тих, хто каже, що серед українців немає людей, яким під силу і викинути окупанта з наших територій, повернути в рідне лоно Крим, і в державі навести лад. Почитайте цей пост і вам стане все зрозуміло...
Спіраль світового співжиття знову закручується так, що в центр подій на планеті вкотре виходить наша рідна Україна. Божевільний з Кремля у ролі вовка-сіроманця вимагає на заклання колишню перлину з радянської імперії -нашу молоду державу. Для нього, як можна зрозуміти, Росія без України, що самокат без коліс. А кататись хочеться…
Путлєр пішов на безпрецедентний крок – відмовився від заморожування ядерного роззброєння, поставивши це в залежність від того, щоб США відмовилися від Акту Конгресу про… підтримку України, який був проголошений 2014 року.
Іншими словами, Росія відверто й нахабно погрожує ядерним чемоданчиком. Вгамуватися, як заявляє все той же безумець, він може лише тоді, коли Євросоюз та США на розтерзання йому віддадуть Україну. Як мовиться у таких випадках: маски знято остаточно. Всі військові маневри по світу рашен-федерайшен здійснює заради одного – жорстоко провчити Україну, яка вирішила зійти зі стежки тамбовсько—пітерських розбійників, стати на шлях до правової Європи.
У відповідь на це американці розміщують свою важку танкову бригаду в Польщі, на кордоні з Україною – читати тут.
Однак, на чужу броню сподівайся, а найбільше покладайся на себе самого. Принцип, який рятував наших людей століттями.
Прикро, що всі наші публіцистичні проповідники, у часи, коли справді командні висоти в державі зайняли торгаші з базаркомами й вичавлюють грошву для власних кишень з усього, навіть з оборонних ровів, які штикують по периметру кордону і з біди переселенців, все ж, повірте, панове, є мудрі і сміливі люди в наших рядах. Готові хоч нині очолити наше військо, мабуть, і державу також, патріоти, яким до лампочки власне багатство. Які не підуть ні на найменші поступки московітам, на відміну від нині правлячих паничів. Які на зубок знають історію взаємин України з її вічним ворогом, а без цієї грамоти, погодьтесь, ворога не здолати. Маю на увазі Андрія Білецького, командира полку «Азов» Національної гвардії України, народного депутата України. Колишнього керівника силового блоку «Правий сектор – Схід».
Андрію 37-ім. Він з давнього роду (по материнській лінії) Лукашевичів, хто ще в дев’ятнадцятому столітті проти московського царату боровся за незалежність України і страждав за неї, піддавався гонінням та ув’язненням. Пра-правнук весь у діда. Народився і виріс у Харкові, тут з відзнакою закінчив історичний факультет університету. Захоплювався дослідженнями національно-визвольних рухів українців проти окупантів. Дипломне дослідження стосувалося діяльності Української повстанської армії . Так склалося, що долею Андрію Євгенійовичу судилося на практиці перевірити всі здобуті в навчанні знання. І щодо організації громадсько-політичних рухів, а за тим і бойових визвольних загонів. У травні 2014 року енергійний Білецький, який уже й побував у ролі політв’язня режиму Януковича, став формувати батальйон територіальної оборони «Азов». А вже 13 червня того ж року цей бойовий підрозділ на чолі з Андрієм Білецьким зачистив від бандитів Маріуполь при винятково мізерних втратах бійців «Правого сектора».
Я прошу особливо тих, хто скиглить нині на кухнях, що серед українців немає розумних, відчайдушних людей, окрім Пєті та Вови-спасителів, ознайомтесь з найсвіжішими міркуваннями Андрія Білецького про ситуацію, яка склалася за повного божевілля московського карлика, і що нам далі робити. Читати тут.
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
25113
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 18027
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 15470
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11064
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5448