Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Якщо я кажу, що російські окупанти – це негідники, то це не означає, що кожен окремо не має позитивних рис. Це означає, що вони роблять вчинок, за який повинні відповідати перед Богом, перед собою, перед судом, але і перед нами. У нас не багато форм покарання. Куля або влучить, або пролетить поруч. От вам і чорно-білий світ, де колір - це не смерть, а життя без руки, без ока, або в каталці, є інший колір - життя без совісті, без честі, життя в умовах рабства. Кольорів багато, але всі вони чорні або білі. І це стосується будь-кого. Білі – це ми, а чорні – це вони. Ті хто вбиває наших бійців кулями або відкриваючи спину другові втечею.
Потім, коли війна закінчиться, ми будемо знову розмальовувати світ. Помічати, що і серед наших достатньо різної гидоти, а серед їхніх чимало нормальних людей. І що зрадники можуть виявитися хорошими фізиками, а вбивці чудово водять автомобіль і блискуче готують пудинги для своїх донечок-красунь на вихідні. Тоді ми будемо зважувати усі за і проти. Синє додавати до жовтого, червоне до зеленого, розфарбовувати, зважувати, дискутувати, але для цього треба спочатку закінчити війну, яка для когось стане виграшем, а для когось поразкою. І саме з огляду на це наші кольори, як хамелеони. Почнуть мінятися. В який бік, що на що? Цього ніхто не знає. Але кожен із нас може вплинути на результат. Це і є справжнім щастям для справжньої людини – вміти і хотіти вплинути на результат.
Сьогодні у нас один бажаний результат – це мир і перемога. Чи це два результати?!
06.09.2014 13:41
Якщо думатимемо про позитивні риси окупанта, то усе судове судочинство
Якщо я кажу, що російські окупанти – це негідники, то це не означає, що кожен окремо не має позитивних рис. Це означає, що вони роблять вчинок, за який повинні відповідати перед Богом, перед собою, перед судом, але і перед нами.
Мир багатокольоровий, в ньому мають право на існування безліч різних думок і підходів, які навіть конфліктуючи уживаються між собою. Війна чорно-біла, навіть якщо її назвати АТО. Ні, в ній є синє небо, зелена трава, червона кров, але війна однак чорно-біла, бо в ній є білі світлі і найкращі ми, чорні мерзотні і найгірші вони. Ми здогадуємося, що і серед фашистів були пристойні батьки, а серед російських інтервентів є непогані поети (одного такого навіть я знаю). Але якщо ми будемо думати, про позитивні риси вбивці, окупанта, грабіжника, то усе судове судочинство перевернеться із ніг на голову. Ми судимо людей не за їх риси характеру, інтелектуальний досвід, стосунки із мамою - ми судимо за їх конкретну дію.Якщо я кажу, що російські окупанти – це негідники, то це не означає, що кожен окремо не має позитивних рис. Це означає, що вони роблять вчинок, за який повинні відповідати перед Богом, перед собою, перед судом, але і перед нами. У нас не багато форм покарання. Куля або влучить, або пролетить поруч. От вам і чорно-білий світ, де колір - це не смерть, а життя без руки, без ока, або в каталці, є інший колір - життя без совісті, без честі, життя в умовах рабства. Кольорів багато, але всі вони чорні або білі. І це стосується будь-кого. Білі – це ми, а чорні – це вони. Ті хто вбиває наших бійців кулями або відкриваючи спину другові втечею.
Потім, коли війна закінчиться, ми будемо знову розмальовувати світ. Помічати, що і серед наших достатньо різної гидоти, а серед їхніх чимало нормальних людей. І що зрадники можуть виявитися хорошими фізиками, а вбивці чудово водять автомобіль і блискуче готують пудинги для своїх донечок-красунь на вихідні. Тоді ми будемо зважувати усі за і проти. Синє додавати до жовтого, червоне до зеленого, розфарбовувати, зважувати, дискутувати, але для цього треба спочатку закінчити війну, яка для когось стане виграшем, а для когось поразкою. І саме з огляду на це наші кольори, як хамелеони. Почнуть мінятися. В який бік, що на що? Цього ніхто не знає. Але кожен із нас може вплинути на результат. Це і є справжнім щастям для справжньої людини – вміти і хотіти вплинути на результат.
Сьогодні у нас один бажаний результат – це мир і перемога. Чи це два результати?!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 721
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 628
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 280
- Реформа "турботи" 235
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35850
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11608
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6508
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4169
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3245
Контакти
E-mail: [email protected]