Встановлення судом фактів на тимчасово окупованій території України
Чи приймати суду документи, видані на тимчасово окупованій території України, як допустимі докази у справах про встановлення факту народження або смерті особи на такій території?
Місяць тому Верховною Радою Україною прийнято Закон № 990-VIII, яким доповнено Цивільний процесуальний кодекс України статтею 2571 «Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України».
Новими законодавчими положеннями спрощується важливе для вимушених переселенців питання підсудності заяв про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
В той же час законодавець свідомо «забув» про інше не менш важливе питання, яке є першопричиною подібних проблем: чи можуть органи держави приймати як офіційні документи, видані органами влади на тимчасово окупованій території України?
Нещодавно саме на останню проблему звернуло увагу інтернет-видання «Українська правда» у публікації «Окуповані душі. Як переселенці судяться за українські документи». При чому акцент у статті зроблено на тому, що суддя безпідставно затягує процес, вимагаючи «додаткових» доказів факту народження дитини, крім свідоцтва про народження, виданого органом РФ у м.Саки.
Чому вітчизняні органи виконавчої влади, у тому числі РАЦСи, відмовляються приймати подібні документи цілком зрозуміло – в іншому випадку це буде розцінюватись як визнання державою легітимності органів влади на тимчасово окупованій території України.
З огляду на це законодавець вирішив перекласти проблему з виконавчої влади на судову, незважаючи на те, що Верховний Суд України у висновку на відповідний проект Закону звертав увагу на неприпустимість штучного перенесення проблемних питань, які виникають у діяльності органів реєстрації актів цивільного стану, на суди.
Не слід забувати, що кожна встановлена судом обставина повинна грунтуватись на належному та допустимому доказі і на кожен з таких доказів суддя повинен послатись у своєму рішенні.
Наприклад, у новій статті 2571 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України повинно бути зазначено дані про дату і місце народження особи та про її батьків.
Проте законодавець не дає відповіді на цілий ряд важливих питань: на підставі яких доказів суд повинен встановити такі обставини, якщо не визнавати в якості допустимого доказу те ж свідоцтво про народження, видане органом РФ у м.Саки? Чи не буде розцінено прийняття такого документу судом в якості допустимого доказу таким самим визнанням легітимності органів влади на тимчасово окупованій території України, тільки уже з боку судової гілки влади? Що робити судам, якщо заявник не може надати інших доказів смерті або народження особи на тимчасово окупованій території України?
Іншими словами можна констатувати факт, що на сьогодні при розгляді подібних заяв (до речі, згідно з законом вони повинні розглядатись негайно!) суддя постає перед дилемою: або зайняти «державницьку» та «патріотичну» позицію і подібно до решти державних органів не сприймати як докази документи, видані на тимчасово окупованій території України, або допомогти «маленькій людині» з ризиком бути в подальшому звинуваченим як мінімум у «непатріотизмі».
Вибір знову ж таки кожному доведеться робити свій…
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 622
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 271
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35834
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6341
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3939
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2686