Україна домоглася заморожування виплат боргу від власників своїх міжнародних облігацій
Це дасть можливість заощадити державі 5,8 мільярда доларів
Україна домоглася схвалення заморожування виплат боргу від власників своїх міжнародних облігацій, отримавши полегшення для бюджету, зруйнованого вторгненням росії.
Інвестори, які представляють близько 75% зовнішніх облігацій України на загальну суму 19,6 млрд доларів, погодилися відстрочити виплату купонів і основної суми до 2024 року, повідомило Міністерство фінансів у Києві.
Процес реструктуризації підтримується ключовими союзниками України, включаючи США, та Міжнародним валютним фондом, оскільки країні потрібні гроші для всього, від виплати пенсій до захисту від агресора. Останній крок разом з іншими заходами, запропонованими кредиторам, може заощадити державі 5,8 мільярда доларів.
Україна, яка щомісяця стикається з дефіцитом державних фінансів у розмірі приблизно 5 мільярдів доларів, покладалася на фінансування центрального банку та виснажила свої резерви в іноземній валюті під час війни. Економіка може скоротитися на третину цього року через наслідки війни.
Про угоду було оголошено через день після того, як уряд заявив, що отримав згоду кредиторів на внесення змін до умов так званих ВВП-варрантів на суму 3,2 мільярда доларів, боргових інструментів, пов’язаних з економічним зростанням країни. Крім того, українське дорожнє агентство «Укравтодор» і енергомережева НЕК «Укренерго» в середу також отримали схвалення від своїх власників облігацій на аналогічні угоди з реструктуризації боргу.
Доларові облігації України з погашенням у 2033 році зросли приблизно на півцента в середу до майже 19 центів за долар, порівняно з приблизно 80 центами до вторгнення Росії в лютому. Вони торгувалися вище номіналу ще в листопаді.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 714
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 611
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 254
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35805
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11590
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6146
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3566
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2042