"Сам дурень": як держава "законно" відбирає ваші гроші
І знову поговоримо про ПДВ, а точніше – про систему електронного адміністрування.
З якою ми хоч уже й змирились, і ніби навчились жити в цих реаліях, але яка час від часу вводить в ступор як бухгалтерів, так і юристів.
Отже, що відбувається з реєстраційним лімітом ПДВ, якщо у підприємства є переплата з ПДВ?
Забігаючи наперед, скажу – нічого… Мовляв, «дякуємо вам, шановний платнику податків, що помились і сплатили більше, але далі ми самі знаємо, що робити з вашими грошима».
Реальна ситуація: підприємство випадково замість того, аби перерахувати кошти на свій електронний рахунок та збільшити ліміт для реєстрації ПДВ, перерахувало кошти до державного бюджету на рахунок, на який власне і сплачується цей ПДВ. Аби не втрачати час, підприємство цього разу вже правильно поповнює свій рахунок для реєстрації ПДВ... Реєструє всі необхідні податкові накладні, здає декларацію. Пересвідчується, що нічого не винне державі, і хоче повернути свої кошти, які були випадково сплачені...
І тут починається найцікавіше. Відповідно до ПКУ, повернення помилково сплачених до бюджету коштів відбувається виключно на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.
Ніби й непогано – якби не одне «але»: повернута сума не збільшує ліміт ПДВ... і жодним чином не впливає на можливість платника збільшити реєстраційний ліміт на цю суму.
Тадам!!!
А що ж нам говорить ПКУ? П.200-1.5 ст. 200-1 визначено, що кошти з електронного рахунку можуть бути використані лише на перерахування до держбюджету, або ж на погашення податкового боргу.
Якщо податкового боргу немає, то поверненню на поточний рахунок платника підлягає не весь залишок коштів на електронному рахунку, а лише різниця між сумою коштів на цьому рахунку і задекларованими податковими зобов’язаннями за поточний звітний період.
Отже, повернення переплати ПДВ на електронний рахунок платника збільшує залишок коштів на електронному рахунку, але не збільшує реєстраційний ліміт...
От і виходить, що гроші нібито є, але розпорядитись ними на власний розсуд підприємство не має права... Бо за нього це зробили.
- Міцний крафт в Україні: як недосконале законодавство гальмує галузь Катерина Камишева 00:16
- Імпорт російського урану до Німеччини зріс майже 70%. Володимир Горковенко вчора о 22:07
- Чи є місце Ханукії в центрі Києва? Олег Вишняков вчора о 13:28
- Про газ для "чайників" Євген Магда вчора о 12:23
- Особливості аудиту земельних ділянок для успішної реалізації будівельних проєктів Ольга Сидорчук вчора о 11:39
- Витяг з держреєстру не є належним доказом самопредставництва в суді для юрособи Євген Морозов вчора о 09:35
- Як стати відомим адвокатом за 1 рік? Тетяна Лежух 02.01.2025 16:26
- Як українським трейдерам успішно працювати на біржі EPEX Spot Ростислав Никітенко 02.01.2025 12:29
- Синьо-жовтий прапор у Гаазі: як Україна змінює правила глобального правосуддя Дмитро Зенкін 02.01.2025 12:05
- Юридичні послуги у 2025 році: виклики, перспективи та етика професії Світлана Приймак 02.01.2025 10:00
- Стягнення на один і той самий предмет іпотеки в різні способи Євген Морозов 02.01.2025 09:48
- ПЗУ "Про ринок деревини" – найкраща робоча модель захисту вітчизняних деревообробників Юрій Дюг 02.01.2025 09:08
- Статистика 2024: Як форензик допомагає виявити фінансові злочини Артем Ковбель 02.01.2025 02:12
- О распаде (разделе, национализации) крупнейших мировых ТНК Володимир Стус 01.01.2025 22:56
- 5 причин, навіщо складати CELPIP у 2025 році? Олександра Смілянець 01.01.2025 12:25
-
Вартість електрики в Німеччині впала нижче нуля. Цей феномен трапляється дедалі частіше
Бізнес 104606
-
Кінець епохи. Що буде з мережею АЗС "Авіас"
Бізнес 86240
-
До України їдуть ракети Sea Sparrow. Що це за зброя і як для них адаптували радянські "Буки"
Технології 45426
-
"Пропускна здатність русла була майже нульова". Біля Києва розчистили річку за 11 млн
Бізнес 12697
-
У Вознесенську відновив роботу залізничний вокзал – фото
Бізнес 12433