17 місяців війни: як німецькі компанії виходять з російського ринку
Аналіз присутності німецьких компаній і їх позиції в Росії після 17 місяців війни
Після розпаду СРСР, Росія прагнула економічних дивідендів у вигляді велетенських західних кредитів і технологій, передусім для освоєння покладів нафти і сировини у Сибіру та інших віддалених районах. Постачання нафти й природного газу в Європу дає змогу імпортувати необхідні для Росії продовольчі та споживчі товари. Найважливіша роль у реалізації цих планів ще донедавна відводилася Німеччині.
Німеччина для Росії – одна з ключових країн Європи. Відносини між Росією та Німеччиною завжди мали особливе значення на міжнародній арені. Від їх характеру залежать траєкторія розвитку європейської цивілізації, розстановка і баланс сил у глобальному світі. Німеччина традиційно є одним з найбільших торгових партнерів Росії.
Довідково: товарообіг Росії з Німеччиною у 2021 році становив 56,9 млрд. доларів США, збільшившись на 35,87% (15,1 млрд. доларів США) порівняно з 2020 роком. Експорт Росії до Німеччини 2021 року становив 29,6 млрд. доларів США, збільшившись на 59,98% (11,1 млрд. доларів США) порівняно з 2020 роком. Імпорт Росії з Німеччини 2021 року становив 27,3 млрд. доларів США, збільшившись на 16,79% (3,9 млрд. доларів США) порівняно з 2020 роком. Сальдо торгового балансу Росії із Німеччиною 2021 року склалося позитивне у вигляді 2,3 млрд. доларів США, тоді як за підсумками 2020 року було негативним у вигляді 4,9 млрд. доларів США. Частка Німеччини у зовнішньоторговельному обороті Росії 2021 року становила 7,2% проти 7,3% 2020 року. По частці у російському товарообігу 2021 року Німеччина посіла 2 місце (2020 року – також 2 місце). Частка Німеччини в експорті Росії у 2021 році склала 6% проти 5,5% у 2020 році. По частці у російському експорті 2021 року Німеччина посіла 3 місце (2020 року – 4 місце). Частка Німеччини в імпорті Росії у 2021 році становила 9,3% проти 10,1% у 2020 році. По частці у російському імпорті 2021 року Німеччина посіла 2 місце (2020 року – також 2 місце)1.
Вартість експорту товарів з Росії в 2021 році, за основними країнами призначення, (у млрд доларів США)
Джерело: https://www.statista.com/statistics/1002015/russia-leading-export-partners/
Уже досить тривалий час Росія знаходиться під дією західних економічних санкцій. Вже в 2014 році економічні санкції проти Росії були спрямовані виключно на конкурентоздатні галузі економіки, зокрема, на газову і нафтову промисловість. Саме сировинна спрямованість російської економіки стала головною мішенню санкцій з боку США та їх союзників, зокрема, Німеччини, оскільки, аж до початку широкомасштабної російсько-української війни у 2022 році, Росія була найбільшим у світі виробником газу та залежність країн Європи від російського газу коливалася від нуля до ста відсотків (більше всього споживала російський газ у Європі якраз Німеччина). Росія має найбільші у світі розвідані запаси природного газу й другі за величиною запаси нафти.2
У зв’язку з цим, геополітичні ризики для енергетичної та кліматичної безпеки Німеччини помітно зросли після анексії Росією Криму в 2014 році. Частка російського газу зросла до 49% від загального імпорту німецького газу у 2019 році порівняно з 34% у 2009 році. Ця економічна позиція Німеччини на момент вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року була однією з найбільш вразливих країн ЄС з точки зору безпеки постачання та загальної енергетичної та кліматичної безпеки по відношенню до Росії. При цьому, німецька промисловість перебуває під пильною увагою громадськості та медіа від початку військових дій в Україні, адже, Німеччину часто звинувачують у тому, що багаторічною тісною економічною співпрацею з Росією – особливо це стосується імпорту енергоносіїв – вона опосередковано сприяла зміцненню агресивного режиму Путіна.
Враховуючи це, наріжним каменем російсько-німецьких економічних зв’язків був імпорт дешевої російської енергії для живлення німецького важкого виробництва, яке потім було експортовано назад продукцію з високою доданою вартістю та у якості складних технологій. Німецькі компанії до кінця 2021 року інвестували в Росію понад 21 мільярд євро, що зробило країну третім за величиною інвестором у Росії після Кіпру та Нідерландів3, але в 2022 році німецькі підприємства скоротили власні інвестиції в Росії. У результаті скорочення прямих інвестиційних кредитів російським підприємствам спостерігалося повернення коштів з Росії в Німеччину на суму 3 млрд. Євро.4
При цьому варто зазначити, що російські прямі іноземні інвестиції у Німеччині порівняно незначні, вони зосереджені в кількох стратегічних секторах економіки, таких як енергопостачання (переважно нафтопереробка, транспортування, зберігання та розподіл природного газу).
Станом на кінець 2022 року в Німеччині було 1713 компаній з кінцевим бенефіціаром-власником в Росії.5 Російська корпоративна присутність у Німеччині зосереджена приблизно в 40 великих компаніях, які спеціалізуються на нафтопереробці, постачанні та розподілі природного газу, виробництві металевих і пластикових виробів, виробництво скла, транспорт. У цих фірмах працюють тисячі співробітників і вони володіють стратегічними активами на мільярди. Санкції ЄС обмежили можливості цих компаній отримати подальшу стратегічну перевагу та придбати більше активів у певних галузях промисловості в Європі.
Анексія Росією Криму у 2014 році та західні санкції, призвели до того, що кількість німецьких компаній, які інвестують у Росію, скоротилася на третину. Тим не менш, до 2020 року ця цифра складала трохи менше 4 000 компаній, і багато хто був упевнений, що їхня присутність може допомогти закріпити Росію в демократичній сфері. 24 лютого 2022 року ця віра була зруйнована, змусивши компанії будь-якого розміру думати, що робити далі. В той час як деякі компанії оголошували про рішення вийти з російського ринку та почали розривати ділові зв'язки, інші намагались і досі намагаються залишитися, через ніби то лояльність до своїх співробітників, незважаючи на санкції Заходу, які створили величезні перешкоди для банківської діяльності та транскордонних перевезень.
До початку російського вторгнення в Україну, в Росії працювало майже 400 німецьких компаній. Наразі їх стало менше. У 2022 році вони заплатили лише у вигляді податку на прибуток до російського бюджету більше 400 мільйонів доларів США (а перед початком війни загальна сума сплачених німецькими компаніями податків становила понад 2,3 мільярда доларів США). Це рекордний показник серед усіх країн ЄС – більшу суму в якості податкових відрахувань віддали тільки компанії з США.6
За наявними даними KSE Institute, Німеччина є одним із провідних іноземних роботодавців у Росії (наймала до вторгнення близько 165 тис. осіб), була третьою після США (наймали близько 400 тис. осіб) і Франції (близько 250 тис. осіб), яка була на 2 місці.7
За даними, зібраними KSE Institute8, у 2021 році ТОП 275 німецьких компаній з часткою в капіталі 50+% забезпечили роботою 165 тис. осіб, ці компанії отримали $47,9 млрд річного доходу, мали $22,0 млрд капіталу та $29,8 млрд активів. Станом на 15.09.2022 лише 33 німецькі компанії повністю вийшли з Росії шляхом продажу або ліквідації свого бізнесу/активів або його частини місцевому партнеру та залишили ринок.
Рік тому KSE Institute зробив свій перший аналіз щодо німецьких компаній9, на той момент ми ідентифікували 352 компанії з Німеччини, які мали відносини з Росією, за 1 рік ми бачимо, що кількість тих, які повністю вийшли, зросла з 11 до 33 станом на вересень 2023 року, для ілюстративних цілей лише ті самі компанії, які були в базі даних рік тому враховано в таблиці нижче:
Але з того часу нам вдалося ідентифікувати більше 40 нових німецьких компаній, які мали зв’язки з Росією.
Наступна таблиця базується на оновлених даних, доступних для ТОП публічних компаній Німеччини, які працювали в РФ до початку вторгнення:
Після того як KSE Institute отримав фінансову звітність за 2022 рік – можна побачити, як змінилася ситуація за 1 рік:
Отже, як видно з таблиці вище, загальний % компаній, що залишаються зі штаб-квартирами в Німеччині (зі статусами KSE «залишаються» та «вичікують»), все ще досить високий – 67% на основі загальної кількості компаній, 71% на основі кількості компаній з виручкою або 62% від обсягу виручки, отриманої в РФ у 2022 році і ця частка в % зросла на +13% проти 2021 року, коли вона становила ~49% - це означає, що більше компаній вважають за краще чекати і залишатися в країні, хоча номінальний обсяг їхньої виручки загалом суттєво знизився у 2022 році порівняно з 2021 роком.
Багато німецьких компаній після початку повномасштабної війни проти України пішли з Росії – серед них Siemens, Daimler, Mercedes-Benz Group, Henkel, Robert Bosch, Wella тощо. Водночас, такі гіганти, як Metro, Bayer, HeidelbergCement, Hochland, Knauf Gips та інші продовжують заробляти в Росії та сплачують податки до бюджету країни-агресора. Частина німецьких компаній, що залишилися, скористалися відходом конкурентів і лише збільшили свій оборот.10
Довідково: в 2022 році товарообіг між Росією та Німеччиною скоротився на 45,2% порівняно з попереднім роком і склав 14,6 млрд. євро. Для порівняння, в 2012 році товарообіг досяг рекордної позначки 80 млрд. євро. У рейтингу торгових партнерів Німеччини Росія тоді посідала 11 місце. В 2021 році – вже 15-те, а за підсумками минулого року – 23-те. Причина цього – ціни на газ і нафту, що зросли. Але одночасно ввезення інших товарів скоротилося на 41,5%.
На продажі ліків росіянам Німеччина заробила 3,1 млрд. євро. Ця стаття експорту посіла перше місце у рейтингу. Як приклад, фармацевтична компанія Stada (Німеччина) сплатила податків до російського бюджету в 2022 році на суму 53,6 млн. доларів США.11
Зовнішня торгівля Німеччини з Росією в 2022 році відзначилася рекордним за 30 років перевищенням імпорту над експортом. Сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 20,7 млрд. Євро.12
Перед початком великої війни в Україні, за даними Асоціації торгово-промислових палат Німеччини13 з Росією працювали понад 3600 німецьких компаній, багато з них – десятиліттями. Одні вирішили піти з російського ринку, але інші досі працюють у Росії. Деякі німецькі галузі особливо чисельно представлені в Росії. Насамперед, це фармацевтичні та агрохімічні компанії, а також ті, що торгують продуктами харчування, товарами широкого вжитку й агротехнікою.
Найвідоміші з них – фармацевтична та агрохімічна компанія Bayer, Metro, виробник сільгосптехніки Claas і мережа будівельно-продуктових магазинів Globus. Окрім того, в Росії активно працюють фармацевтичні компанії Merck і Stada, компанія медичних технологій Fresenius.
Так, німецькі компанії продовжують свою діяльність в Росії, пояснюючи це великими інвестиціями, зробленими в останні роки. Наприклад, виробник сільськогосподарської техніки Claas за останні пʼять років збільшив виробництво зернозбиральних комбайнів на своєму заводі в Росії в чотири рази.
Довідково: в 2021 році Claas Group знову інвестував у завод, збільшивши кількість працівників на ньому до 800. Фармацевтичний гігант Bayer заявив про припинення всіх неключових видів діяльності в Росії та Білорусі. Однак це не означає повної зупинки поставок. Поки що компанія має намір продовжувати постачати в Росію фармацевтичну та сільськогосподарську продукцію, наприклад ліки від раку або серцево-судинних захворювань, а також насіння для сільського господарства.
Мережа магазинів роздрібної торгівлі Globus керує в Росії 19 гіпермаркетами, де працюють майже 10 тис. росіян.
Metro – одна з тих німецьких компаній, чия діяльність у Росії особливо помітна. В Росії вона досягає значно більшої прибутковості на 93 своїх підприємствах, ніж на внутрішньому німецькому ринку.14
Також, варто зазначити, що Німеччина є провідною країною щодо походження товарів, які, оминаючи санкції, потрапляють до Росії. Серед країн-транзитерів – Казахстан, Грузія, Вірменія, Киргизстан та інші країни Центральної Азії. З Німеччини переважно постачають великі позашляховики й вантажівки, а також автівки, паливо та хімікати.15
Як реагують німецькі компанії?
Таким чином, з 393 компаній в базі даних 67% компаній все ще залишаються в Росії, тоді як ще 25% виходять і лише 8% повністю вийшли з Росії через продаж або ліквідацію. Деякі німецькі компанії є одними з прикладів чистого виходу з російського ринку, тоді як інші кидають виклик вимогам виходу, незважаючи на тиск.
Вихід завершено:
Volkswagen (Статус за KSE – вийшли) Volkswagen завершив продаж свого заводу в Калузі в Росії та своїх місцевих дочірніх компаній, повідомив німецький автовиробник, завершивши багатомісячні суперечки з російською владою щодо угоди. Після продажу та змін в офіційному реєстрі, зареєстрованому в травні 2023 року (VOLKSWAGEN AKTIENGESELLSCHAFT, ŠKODA AUTO A.S. і VOLKSWAGEN FINANCE LUXEMBOURG S.A. були виключені як власники) ТОВ «АРТ-ФІНАНС» стало новим власником, а ключову компанію було перейменовано з ТОВ «ФОЛЬКСВАГЕН ГРУП РУС» на ТОВ «АГР», яке також заволоділо офіційним акаунтом Instagram в Росії і займається обслуговуванням автомобілів Volkswagen в Росії.
Henkel (Статус за KSE – вийшли) Консорціум, який купує бізнес Henkel в Росії, включає Augment Investments, Kismet Capital Group і Elbrus Services. Усі покупці мають налагоджені та давні ділові відносини в західних країнах і не підпадають під санкції ЄС чи США. Узгоджена вартість покупки становить 54 мільярди рублів, що відповідає приблизно 600 мільйонам євро. Відповідні органи Росії вже схвалили операцію. 04.2023: Запис засновника HENKEL AG & CO видалено. Новим засновником організації стає KGAALID HOLDING LIMITED.
HAVI (Статус за KSE – вийшли) Власник колишніх ресторанів McDonald's у Росії Олександр Говор купив приватну російську логістичну компанію HAVI, яка має 14 розподільних центрів. «Вкусно і точка» повідомляла, що Govor збереже керівництво HAVI і понад 1200 співробітників, змінивши компанію на «Логистика - и точка». Травень 2023 року - новим засновником організації стає ТОВ «ЛОГІСТИКА І ТОЧКА». Видалено запис про засновника ТОВ "ХАВІ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК ГМБХ".
Robert Bosch (Статус за KSE – вийшли) Bosch продав російський бізнес в Енгельсі. Йдеться про три заводи з виробництва свічок запалювання, електроінструментів та опалювальних котлів. Активи німецької групи придбав холдинг S8 Capital Армена Саркісяна. Bosch продав російський бізнес (усі 6 місцевих компаній).
Obi Group (Статус за KSE – вийшли) - німецька мережа будівельних магазинів у Вермельскірхені, яка працює по всій Європі. 27 липня німецька OBI GmH підписала угоду з групою російських інвесторів про продаж шести юридичних осіб російської мережі магазинів OBI DIY. Сума угоди – символічний 1 євро. На початок 2022 року до його складу входили 27 гіпермаркетів, у яких працювало близько 4900 співробітників. Наприкінці 2022 року чеченський бізнесмен Валід Корчагін став співвласником однієї з найбільших у Росії мереж будівельних гіпермаркетів OBI. Мережа діяла в країні два десятиліття і належала німецькій компанії. Після того, як власники вирішили покинути Росію, мережа перейшла з рук в руки через невідомих посередників. Спочатку частки в OBI дісталися бізнесмену Йосипу Льокумовичу з Ізраїлю та підприємцю Іллі Колобову. Але згодом 90% торговельної мережі було передано компанії "Модуль-2", яка також пов'язана з холдингом "Синдика" сенатора Канокова, а 10% - Корчагіну.
Daimler Truck (Статус за KSE – вийшли) є одним із найбільших у світі виробників комерційних автомобілів, який має понад 35 основних представництв по всьому світу та налічує близько 100 000 співробітників. Призупинено бізнес, у тому числі партнерство з Камазом. Daimler Truck вів переговори щодо частки в російському КамАЗі. ТОВ «ДК РУС» (ID 7714790325) продано КАМАЗу, договір від 13.01.2023. А друге ТОВ «EVOBUS RUSSLAND» (ІН 7707281292) знаходиться в стадії ліквідації з грудня 2022 року.
Siemens (Статус за KSE – вийшли) — німецька багатонаціональна конгломератна корпорація та найбільша промислова виробнича компанія в Європі. Siemens вже продав 4 великі заводи (ТОВ «СІМЕНС ЕНЕРГЕТИКА ТРАНСФОРМАТОРИ», ТОВ «Сіменс Газотурбінні технології», ТОВ «Сіменс Трансформери», ТОВ «Сіменс Фінанс»). Активи Групи в 2022 році ще залишалися в РФ (загалом у них було більше десятка юридичних осіб), але помітна чітка тенденція до виходу. У квітні 2023 року завершив продаж активів.
Continental (Статус за KSE – вийшли) — німецький виробник шин, автомобільної електроніки та інших компонентів. Continental вирішив покинути Росію в березні 2023 року і вже отримав дозвіл від Москви, але попросив американське міністерство торгівлі перевірити угоду перед закриттям, відповідь затрималася. 23.05.2023: Новим засновником організації стає АТ «С8 ПРОМИСЛОВІ АКТИВИ». Видалено записи про попередніх засновників: ПРИВАТНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОНТИНЕНТАЛ ГЛОБАЛ ХОЛДІНГ НІДЕРЛАНДС, SIJIECH HOLDING B.V. та CONTINENTAL GLOBAL HOLDING NETHERLANDS B.V.
На шляху до виходу:
SAP (Статус за KSE – виходять) є найбільшою неамериканською компанією програмного забезпечення за обсягом доходу, третьою у світі компанією з програмного забезпечення, що торгується публічно, за доходом і найбільшою німецькою компанією за ринковою капіталізацією. У квітні 2022 року німецька компанія з виробництва корпоративного програмного забезпечення у Вальдорфі оголосила про плани вийти з Росії після вторгнення, яке спричинило низку санкцій Заходу проти російських компаній. Однак підтримка клієнтів, які спочатку не були мішенню західних санкцій, продовжувалася, оскільки дострокове припинення призвело б до штрафів для компанії. У вересні 2023 року SAP повідомила партнерів і клієнтів про припинення підтримки своїх рішень в Росії. Клієнти розробника вже почали передавати техпідтримку своїх систем місцевим IT-компаніям.
Uniper SE (Статус за KSE – виходять) є енергетичною компанією, розташованою в Дюссельдорфі, Німеччина. Компанія призупинила нові закупівлі російського газу/відчути Unipro. Uniper знайшов місцевого покупця для Unipro, він ще не отримав «схвалення президента», що свідчить про те, що продаж блокував особисто Путін. Федеральне управління майном отримало в тимчасове управління частки іноземців в "Юніпро". Uniper втратила 4 мільярди євро після втрати контролю над своєю російською дочірньою компанією. Німецький енергетичний концерн Uniper не розраховує на відновлення поставок російського газу і чекає рішення суду за позовом до "Газпром експорту" про постачання газу не раніше 2024 року.
BMW (Статус за KSE – виходять)— німецький багатонаціональний корпоративний виробник розкішних автомобілів і мотоциклів. За повідомленнями преси, компанія припиняє локальне виробництво в Росії та експорт на російський ринок. Німецькі автомобільні концерни Mercedes-Benz і BMW відключили російських дилерів від програмного забезпечення, яке використовувалося для обслуговування автомобілів.
BASF SE (Статус за KSE – виходять)— німецька багатонаціональна хімічна компанія та найбільший виробник хімікатів у світі. BASF не веде нових операцій у Росії та Білорусі у світлі агресивної війни проти України за наказом російського уряду. BASF рішуче засуджує напад Росії на Україну та насильство проти мирного населення. Рада виконавчих директорів BASF SE вирішила також згорнути решту комерційної діяльності компанії в Росії та Білорусі до початку липня 2022 року. Це рішення не поширюється на бізнес, який підтримує виробництво продуктів харчування, оскільки війна може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу. 07.2023: Видалено запис про засновника CONSTRUCTION RESEARCH AND TECHNOLOGY GMBH. Вилучено запис про засновника МАЙСТЕР БІЛДЕРС СОЛЮШНЗ ДОЙЧЛАНД ГМБХ. Новим засновником організації стає MBSS HONG KONG LIMITED.
Не підкоряються вимогам щодо виходу, незважаючи на тиск:
Bayer (Статус за KSE – вичікують) — німецька багатонаціональна фармацевтична та біологічна компанія та одна з найбільших фармацевтичних компаній у світі. У березні Bayer AG оголосила про скорочення своєї присутності в Росії та Білорусі. Компанія призупинила рекламну діяльність, припинила всі інвестиційні проекти та припинила розгляд будь-яких бізнес-пропозицій. Але в серпні компанія вирішила продовжити постачання сільськогосподарської продукції російським фермерам. Bayer додав, що очікує, що російська влада допоможе захистити вільний потік сільськогосподарської продукції. Вона налічує 700 співробітників у Росії і створює 2,26% свого обороту в Росії. За даними митниці, у 2023 році компанія є найбільшим експортером насіння кукурудзи до Росії.
HeidelbergCement (Статус за KSE – вичікують) Компанія заморожує всі нові інвестиції в Росії. Компанія HeidelbergCement має три цементні заводи, які працюють усередині країни. На рівні прибутків і збитків у 2021 році виручка компанії в Росії становила близько 1%. У січні 2023 року компанія оголосила: «Heidelberg Materials як глобальна компанія рішуче засуджує цю війну проти українського народу. Як ви правильно зазначили, ми повністю підтримуємо всі санкції проти Росії та негайно припинили всі інвестиції майже рік тому. Ми працюємо виключно на місцевому рівні бізнесу в Росії, в обмеженому масштабі та лише для місцевих потреб. Ми гарантуємо, що наша скорочена діяльність у Росії повністю відповідає міжнародним та іншим законам, а також міжнародним стандартам прав людини».
Riol Chemie GmbH (Статус за KSE – залишаються) є німецьким дистриб'ютором хімікатів, реагентів, дезактиваторів та ін. Хімічна компанія знаходиться в центрі розслідування прокуратури, яка підозрює, що керівники фірми експортували токсичні речовини та спеціальні лабораторні матеріали до Росії у понад 30 випадках за останні три з половиною роки без отримання необхідних дозволів.
Висновок
З усіх європейських держав саме Німеччина найбільше зацікавлена у припиненні конфлікту між Росією та Україною, оскільки лише мир в Європі дозволить повернути прибутковість німецьких компаній, які отримували російські енергоресурси по привабливим цінам і, ймовірно, відновити потужні інвестиції німецьких компаній у Росію. Для цього вона, з одного боку, має погоджувати свою російську політику з союзниками по НАТО і ЄС, а з іншого – брати до уваги думку Москви.
Війна Кремля в Україні нівелювала десятиліття активної роботи зовнішньої політики Німеччини щодо Росії. Масштаб і жорстокість російського вторгнення в Україну викликали рішучу відповідь німецького суспільства та німецького уряду після початкового шоку. У результаті Німеччина швидко запровадила надзвичайну політику економічної безпеки та відокремлення в енергетичному секторі, а також підтримала безпрецедентні санкції ЄС і G-7, а також контроль над технологіями та товарами щодо Росії. Російсько-українська війна поставила крапку на «особливому» характеру російсько-німецьких відносин. Більшість компаній Німеччини, що працювали в Росії, припинили свою діяльність в Росії із-за громадської думки та небажання втратити власний імідж.
Німецькі компанії, що залишились на російському ринку, на цей час опиняються між санкціями Заходу та громадським обуренням, з одного боку, та все більш ворожим російським урядом, з іншого боку (один з прикладів – введення тимчасового управління в компанії Uniper SE та по суті її націоналізація). Кремль ускладнює західним компаніям продаж своїх російських активів – і встановлює жорсткі умови, коли вони це роблять. Німецьким інвесторам, як і іншим зі списку «недружніх» країн, тепер необхідно отримувати офіційний дозвіл від міністерства або відомства, іноді навіть особисто від Президента Росії щодо продажу власних активів в Росії. Тому не дивно, що частина німецьких компаній не залишила російський ринок повністю. При цьому, створені перешкоди щодо виходу з російського ринку не мають світових аналогів.
Як підсумок, можна стверджувати, що Німеччина на цей час має обмежені прямі економічні зв'язки з Росією, що пов’язано з війною в Україні та це, в свою чергу, впливає негативно на внутрішньоекономічну ситуацію в самій Німеччині. Так, за даними ОЕСР, вже є стагнація німецької економіки у 2023 році та очікується її зростання лише на 1,3% у 2024 році. Довіра інвесторів і споживачів покращилася завдяки сильній підтримці Урядом цін на енергоносії, швидкому заміщенню імпорту енергоресурсів з Росії та зниженню цін на енергоносії. Бюджетний дефіцит буде скорочено у 2023 та 2024 роках. ВВП скоротився на 2,1% у четвертому кварталі 2022 року та на 1,2% у першому кварталі 2023 року. До початку загарбницької війни Росії проти України Німеччина сильно залежала від російського газу, нафти та вугілля, причому приблизно одна третина первинних енергоносіїв надходила з Росії. Відтоді імпорт енергоресурсів з Росії різко скоротився через ембарго ЄС на вугілля та нафту, руйнування газопроводів і швидку диверсифікацію постачальників енергії.16
Масова міграція громадян України на територію Німеччини також ймовірно вплине на розвиток німецько-російських відносин. Інтеграція українських біженців у німецьке суспільство у перспективі призведе до зростання їхньої участі у політичному житті Німеччини. Ця обставина призведе до посилення антиросійського дискурсу в Німеччині в майбутньому.
- Право на гідність: шлях до інклюзії та рівності Данило Зелінський 14:24
- Якнайкращі інтереси дитини: адвокатський погляд на визначення місця проживання дитини Світлана Приймак 11:00
- Можливість оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду у справі про застосування санкцій Євген Морозов 10:49
- Мобилизация 50+: действительно ли существует запрет? Віра Тарасенко вчора о 21:58
- Сила особистого бренду Наталія Тонкаль вчора о 18:43
- Як ініціювати приватизацію обʼєкту та організувати роботу з Фондом державного майна Віталій Жадобін вчора о 15:31
- ЄС затвердив нові вимоги до промислових зразків Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Чи мають право слідчі відібрати ваш телефон? Сергій Моргун вчора о 11:20
- Межа між дисциплінарною й адміністративною відповідальністю військовослужбовців Світлана Приймак вчора о 11:00
- Як українським трейдерам успішно працювати на IBEX: умови доступу та переваги Ростислав Никітенко вчора о 10:29
- Механізм стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Євген Морозов вчора о 10:13
- Суд визнав: студент іноземного вишу має право на відстрочку від мобілізаці Арсен Маринушкін 25.11.2024 21:42
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван 25.11.2024 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв 25.11.2024 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов 25.11.2024 14:16
-
У Білій Церкві у 2025 році почнуть будувати ще два заводи
Бізнес 18874
-
Уряд виплатить 6500 грн допомоги на дітей для проходження зими: хто отримає
Бізнес 14465
-
Intel отримала від влади США $7,86 млрд на напівпровідникові проєкти
Бізнес 11014
-
Генератор чи акумулятор. Скільки коштує енергонезалежність для багатоповерхівки
Бізнес 4307
-
Коломойський програв. Верховний суд відхилив касацію у справі про повернення ПриватБанку
Фінанси 3986