Повернення проФФесіоналів
Актуалізація питань злочинів "попередників" це стара добра традиція кожної "нової" влади.
Я з повагою ставлюсь до професіоналів своєї справи, яку б професію вони не представляли. Звичайно, що в моїй системі цінностей гарний вчитель стоїть на щабель вище якісної журнохвойди-лайномета. Але моя система цінностей не є домінантою для українського суспільства.
Тому я щиро поважаю Андрія Портнова, адже він гарний юрист, який працював і над Кримінально-процесуальним кодексом, і над Законом України «Про прокуратуру» і ще над доброю сотнею Законів за яким зараз живе Україна.
Тобто як юрист він дійсно відбувся. Але в цій історії є інша складова. Відповідно до свідчень Володимира Замани, який в 2014 році був головою Генштабу, саме Андрій Портнов разом із керівником СБУ Олександром Якименком та Генпрокурором Пшонку вимагали ввести війська для боротьби з Майданом.
Саме Андрій Портнов готував проекти документів, які мали створити хоч якусь видимість правового шляху анексії Криму.
І тепер ця людина приїжджає в Україну і починає нам всім розповідати за закон, порядність та політичні переслідування. В мене немає питань, чого його не посадила попередня влада, адже корпоративний дух річ свята. Там більш я не знаю скільки в Андрія Портнова було інсайду по ув’язненому Юрію Луценку, політемігранту Арсену Аакову та прокурору Віктору Шокіну. Тобто за великим рахунком, кожного з них він міг «наздогнати» сильніше ніж вони його.
Що ж до влади прийдешньої, то за великим рахунком теж нічого не зміниться, адже на манєже всьо тє же. Юрій Віталійович же заявив, що претензій до Портнова він не має. Арсен Борисович, вже роки два не відправляє кишенькових патріотів з Азову блокувати аеропорти, аби тільки поганий оліграх не насілився прилетіти з Відня.
Та й в самій адміністрації Президента все давно змінилось. Тепер там всім заправляє його колись молодий і перспективний учень теж Андрій, але Богдан, якого він колись підтягнув в «Пукшин і партнери». Тож боятись хоч яких небудь переслідувань з боку влади не слід. Ми звичайно можемо згадати ще ДБР. Але Роман Труба це давній студентський «колєга» Андрія Богдана, в львівські між собою вже якось порєшають. І як показує практика порішати вони можуть так, що Міноборони потім місяць не може проводити тендерні закупівлі.
Прим. Ще раз. Під час війни. Модні львівські парубки у пориві боротьби з попередниками частково заблокували роботу Міністерства оборони. Сталін за таке розстрілював. В США за таке лінчують. В Росії відправляють до Кадирова на перевиховання В Україні це вже норма.
Я вже не раз зазначав, що зараз у владних кабінетах окопались або дурні, або зрадники. Я б ще зрозумів, коли б Російська Федерація два роки розробляла спецоперацію, щоб позбавити Міноборони України функціональної спроможності. Але це робить українська державна організація, яка функціонує на гроші українських платників податків.
Повертаючись до питання Андрія Портнова і сучасних українських реалій. Я хотів би зазначити, що актуалізація питання злочинів попереднього режиму є справою потрібною. Але якщо вже проводити ревізію злочинів, то може все ж починати з 2010 року. І особливо цікавим є дослідити і шляхи співпраці з РФ Віктора Януковича , і чи не заважала Петру Порошенку керувати країною його офшори в Панамі, і чи не заважає Андрію Портнову його зв’язки з російським ФСБ.
Питань багато і не на всі ми колись отримаємо відповіді. Але у всій цій історії мені цікава правова оцінка дій Андрія Портнова під час Майдану і анексії Криму, а також вплив людини, що має зв’язки у ФСБ із чинним головою Адміністрації Президента. І чи існує зв’язок між чинним головою Адміністрації Президента і ФСБ.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 613
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 256
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35813
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11593
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6219
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3724
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2284