Майстерклас з openwashing від Мін'юсту
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями.
Openwashing – це коли уряд, громадський сектор, бізнес кажуть, що вони чи щось відкриті (наприклад, дані, код), а насправді — ні, або частково відкриті, або з обмеженнями. Термін перегукується з greenwashing, але це не про екологію, а про відкритість, політику, про окозамилювання. Openwashing став темою окремого і гострого обговорення на останній Міжнародній конференції з відкритих даних. І чим більше говорять про відкритий уряд, парламент, дані, код, тим актуальнішим і відчутним є openwashing.
Україна не стоїть осторонь цих процесів. Долучення до міжнародних ініціатив (Партнерство відкритий уряд, Міжнародна хартія відкритих даних, Ініціатива прозорості видобувних галузей та ін.), розробка планів для реалізації взятих на себе зобов'язань, підтримка міжнародних проектів, донорів тощо сприяють відкритості влади. Та часто ця відкритість залишається на папері, в меморандумах, одноактних або часткових діях.
Відкритість на третину
От візьмемо до прикладу Міністерство юстиції України, яке хизується своєю відкритістю (і подекуди цілком заслужено). В 2017 році воно отримало Open Data Award у номінації Open Data Government – “за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами управління”. Мін'юст є розпорядником одних з найважливіших даних — Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Набір даних доступний на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua і є одним з найпопулярніших там.
Завдяки даним ЄДР створювались перші стартапи на основі відкритих даних (Opendatabot, Clarity Project та ін.), ці дані безцінні для антикорупційних проектів (Dozorro, Антикорупційний штаб), використовуються аналітичними центрами (Центр суспільних даних) для досліджень. Вони є одними з найважливіших в питанні боротьби з рейдерством, яке зараз активно обговорюється в Офісі президента України.
Та якщо ви поглянете на дані, які оприлюднює Мін'юст як ЄДР у форматі відкритих даних, — це лишень третина того, що є в тому реєстрі. Якщо скористатись послугою безкоштовного запиту на сайті міністерства, можна дізнатись перелік з більш як 30 пунктів для юридичної особи. Однак у форматі відкритих даних — до 10. Решта — за гроші. Такі важливі для користувачів та користувачок відкриті дані про юридичних осіб як дата реєстрації, адреси засновників та їх код ЄДРПОУ (якщо це юридична особа), контакти — недоступні безоплатно.
Чому обмеження і чому це незаконно
Мін'юст своїм наказом ще в березні 2016 року визначив обмежений перелік відомостей з ЄДР, які оприлюднюються у форматі відкритих даних. Тобто, з усього обсягу даних, які є в ЄДР, той вибрав лишень 21-25% для оприлюднення. Наказ не проходив держреєстрації. При цьому він зачіпає права, свободи і законні інтереси громадян, бо обмежив доступ до публічної інформації, що є прямою вимогою для держреєстрації такого виду документів. Але Мін'юст переконаний, що документ носить “рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер”, а того реєстрації проходити не потрібно.
В результаті ніби відкритість і маємо, але. Хочете дані ЄДР? Так беріть і завантажуйте з Єдиного порталу відкритих даних. Ніхто ж не каже, що там отримаєте лишень невелику частку. Це як придбати торт в коробці, очікуючи, що там він цілий і неушкоджений, його вистачить на всіх. Та коли відкрили коробку, то виявиться, що там лишень третина лишилась. Хочете весь торт? Можете подивитись на вітрину (доступ через електронний безкоштовний запит), або додатково заплатити і отримати бажане. Такий собі майстерклас від Мін'юсту, як продавати третину торту як цілий і говорити скрізь, що ми відкрили ЄДР. І правду кажуть, але не всю.
Щоб була реальна відкритість, а не openwashing від Мін'юсту, треба ПРОСТО ОПРИЛЮДНИТИ ВЕСЬ ЄДР у форматі відкритих даних і скасувати незаконний наказ. Це те, що можна зробити прямо зараз, це не потребує додаткових зусиль чи голосування в Раді. І цей маленький крок може дати новий поштовх для сервісів, продуктів, аналітики.
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов вчора о 11:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда вчора о 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
-
Піднятися з нуля. Як родина переселенців розвиває бізнес з перероблювання волоських горіхів
Бізнес 21489
-
24 листопада в Україні відключатимуть світло – деталі
Бізнес 8324
-
Банки в ОАЕ, Туреччині та Таїланді не обслуговують видані Газпромбанком картки UnionPay
Фінанси 8283
-
Відстрочки, видані Мінекономіки та через Дію, анулюють 28 лютого
Бізнес 7078
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 4664