Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"?
Зовнішні відносини.
У ЗМІ та соцмережах лунає багато думок, що зупинка програм USAID і фактичне закриття «Голосу Америки» - це погано для України. Не можу погодитися із такою трактовкою, адже сучасний світ далеко не чорно-білий і в ньому є чимало напівтонів та відтінків, кожен з яких за певних обставин може бути важливим.
На мою думку, питання USAID і «Голосу Америки» - це в першу чергу питання внутрішньої політики Сполучених Штатів. Зазначені структури фінансуються коштом американських платників податків. Вони обрали 47-го президента США, який, зокрема, обіцяв скоротити усі непотрібні, на його думку, федеральні витрати. То ж, з точки зору демократії, усе виглядає цілком логічно та прогнозовано.
Мені можуть заперечити, мовляв, USAID фінансувало чимало корисних для України програм. Це дійсно так, зокрема, програми відновлення та модернізації української енергетики. Однак замість того, щоб «посипати голову попелом» маємо прийняти реальність і шукати рішення. Ніхто не заважає розпочати переговори із США та європейськими партнерами про відновлення фінансування найважливіших для нас програм. Це питання української політики, відповідальність чинної влади.
Через закриття програм USAID також постраждала боротьба з корупцією в Україні. Дійсно, більш ніж спеціальних антикорупційних органів, вітчизняні корупціонери боялися тільки журналістів-розслідувачів, завдяки яким українці дізналися чимало фактів про корупційні злочини. Після того, як борцям з корупцією перекрили фінансування, маємо шанс переосмислити загальну ситуацію.
Задайтеся питанням, чому у розвинутих і успішних країнах світу немає спеціальних антикорупційних органів і окремої суспільної «касти» борців із корупцією? Відповідь проста: там діє верховенство права, усі громадяни рівні перед законом, а корупційні злочини розслідуються на рівні з іншими. У цивілізованому світі для покарання корупціонерів не потрібні спеціальні прокуратури та суди.
Для чого ж тоді, спитаєте ви, в Україні створена ціла антикорупційна інфраструктура? На мою думку, на такий крок наші західні партнери пішли через те, що протягом багатьох років не змогли здолати опір українських політичних еліт, які перетворилися у міцний сплав олігархів із корумпованими політиками. Антикорупційна інфраструктура – це остання спроба партнерів витягти Україну до світла з корупційного болота.
Якщо в Україні як слід запрацюють закони, правоохоронні органи і суди, нам непотрібні будуть НАБУ, САП, ВАКС та активісти-антикрупціонери. Але, як казав наш політичний класик - маємо, що маємо. Після закінчення війни історія вкотре дасть Україні шанс зробити все, як потрібно, тому для України вкрай важливо не згаяти цей шанс. Багато чого буде залежати від того, які сили переможуть на наступних президентських і парламентських виборах і чи готові вони будуть змінити країну на краще.
Погоджуюся із твердженням, що через фактичне замороження таких інструментів м’якої сили, як USAID і «Голос Америки», Сполучені Штати втратили чимало можливостей для просування власних інтересів у світі. Проте, впевнена, що після усвідомлення помилок, зазначені інструменти можуть розморозити або створити нові, зі схожими функціями. «Закони Мерфі» ніхто не відміняв: після ліквідації однієї бюрократичної структури, неодмінно створюється принаймні дві нових.
Але, знову ж, це внутрішнє питання США, їхні помилки, їхня робота над помилками, їхні нові рішення. Нам же, як кажуть, своє робити і боротьбу з корупцією ніхто не відміняв, адже навіть у повітрі відчувається, як українські корупціонери чекають на закінчення війни, щоб розпочати «освоювати» гроші, що західні партнери нададуть на відновлення України. Якщо ми знову дамо шанс олігархам і корумпованим політикам, наступної війни можемо не пережити, адже не може вижити той, хто програмує себе на самознищення.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
25050
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17935
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 14863
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11064
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5443