Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"?
Зовнішні відносини.
У ЗМІ та соцмережах лунає багато думок, що зупинка програм USAID і фактичне закриття «Голосу Америки» - це погано для України. Не можу погодитися із такою трактовкою, адже сучасний світ далеко не чорно-білий і в ньому є чимало напівтонів та відтінків, кожен з яких за певних обставин може бути важливим.
На мою думку, питання USAID і «Голосу Америки» - це в першу чергу питання внутрішньої політики Сполучених Штатів. Зазначені структури фінансуються коштом американських платників податків. Вони обрали 47-го президента США, який, зокрема, обіцяв скоротити усі непотрібні, на його думку, федеральні витрати. То ж, з точки зору демократії, усе виглядає цілком логічно та прогнозовано.
Мені можуть заперечити, мовляв, USAID фінансувало чимало корисних для України програм. Це дійсно так, зокрема, програми відновлення та модернізації української енергетики. Однак замість того, щоб «посипати голову попелом» маємо прийняти реальність і шукати рішення. Ніхто не заважає розпочати переговори із США та європейськими партнерами про відновлення фінансування найважливіших для нас програм. Це питання української політики, відповідальність чинної влади.
Через закриття програм USAID також постраждала боротьба з корупцією в Україні. Дійсно, більш ніж спеціальних антикорупційних органів, вітчизняні корупціонери боялися тільки журналістів-розслідувачів, завдяки яким українці дізналися чимало фактів про корупційні злочини. Після того, як борцям з корупцією перекрили фінансування, маємо шанс переосмислити загальну ситуацію.
Задайтеся питанням, чому у розвинутих і успішних країнах світу немає спеціальних антикорупційних органів і окремої суспільної «касти» борців із корупцією? Відповідь проста: там діє верховенство права, усі громадяни рівні перед законом, а корупційні злочини розслідуються на рівні з іншими. У цивілізованому світі для покарання корупціонерів не потрібні спеціальні прокуратури та суди.
Для чого ж тоді, спитаєте ви, в Україні створена ціла антикорупційна інфраструктура? На мою думку, на такий крок наші західні партнери пішли через те, що протягом багатьох років не змогли здолати опір українських політичних еліт, які перетворилися у міцний сплав олігархів із корумпованими політиками. Антикорупційна інфраструктура – це остання спроба партнерів витягти Україну до світла з корупційного болота.
Якщо в Україні як слід запрацюють закони, правоохоронні органи і суди, нам непотрібні будуть НАБУ, САП, ВАКС та активісти-антикрупціонери. Але, як казав наш політичний класик - маємо, що маємо. Після закінчення війни історія вкотре дасть Україні шанс зробити все, як потрібно, тому для України вкрай важливо не згаяти цей шанс. Багато чого буде залежати від того, які сили переможуть на наступних президентських і парламентських виборах і чи готові вони будуть змінити країну на краще.
Погоджуюся із твердженням, що через фактичне замороження таких інструментів м’якої сили, як USAID і «Голос Америки», Сполучені Штати втратили чимало можливостей для просування власних інтересів у світі. Проте, впевнена, що після усвідомлення помилок, зазначені інструменти можуть розморозити або створити нові, зі схожими функціями. «Закони Мерфі» ніхто не відміняв: після ліквідації однієї бюрократичної структури, неодмінно створюється принаймні дві нових.
Але, знову ж, це внутрішнє питання США, їхні помилки, їхня робота над помилками, їхні нові рішення. Нам же, як кажуть, своє робити і боротьбу з корупцією ніхто не відміняв, адже навіть у повітрі відчувається, як українські корупціонери чекають на закінчення війни, щоб розпочати «освоювати» гроші, що західні партнери нададуть на відновлення України. Якщо ми знову дамо шанс олігархам і корумпованим політикам, наступної війни можемо не пережити, адже не може вижити той, хто програмує себе на самознищення.
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 147
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32584
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 14758
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
11784
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 9782
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5824