Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"?
Зовнішні відносини.
У ЗМІ та соцмережах лунає багато думок, що зупинка програм USAID і фактичне закриття «Голосу Америки» - це погано для України. Не можу погодитися із такою трактовкою, адже сучасний світ далеко не чорно-білий і в ньому є чимало напівтонів та відтінків, кожен з яких за певних обставин може бути важливим.
На мою думку, питання USAID і «Голосу Америки» - це в першу чергу питання внутрішньої політики Сполучених Штатів. Зазначені структури фінансуються коштом американських платників податків. Вони обрали 47-го президента США, який, зокрема, обіцяв скоротити усі непотрібні, на його думку, федеральні витрати. То ж, з точки зору демократії, усе виглядає цілком логічно та прогнозовано.
Мені можуть заперечити, мовляв, USAID фінансувало чимало корисних для України програм. Це дійсно так, зокрема, програми відновлення та модернізації української енергетики. Однак замість того, щоб «посипати голову попелом» маємо прийняти реальність і шукати рішення. Ніхто не заважає розпочати переговори із США та європейськими партнерами про відновлення фінансування найважливіших для нас програм. Це питання української політики, відповідальність чинної влади.
Через закриття програм USAID також постраждала боротьба з корупцією в Україні. Дійсно, більш ніж спеціальних антикорупційних органів, вітчизняні корупціонери боялися тільки журналістів-розслідувачів, завдяки яким українці дізналися чимало фактів про корупційні злочини. Після того, як борцям з корупцією перекрили фінансування, маємо шанс переосмислити загальну ситуацію.
Задайтеся питанням, чому у розвинутих і успішних країнах світу немає спеціальних антикорупційних органів і окремої суспільної «касти» борців із корупцією? Відповідь проста: там діє верховенство права, усі громадяни рівні перед законом, а корупційні злочини розслідуються на рівні з іншими. У цивілізованому світі для покарання корупціонерів не потрібні спеціальні прокуратури та суди.
Для чого ж тоді, спитаєте ви, в Україні створена ціла антикорупційна інфраструктура? На мою думку, на такий крок наші західні партнери пішли через те, що протягом багатьох років не змогли здолати опір українських політичних еліт, які перетворилися у міцний сплав олігархів із корумпованими політиками. Антикорупційна інфраструктура – це остання спроба партнерів витягти Україну до світла з корупційного болота.
Якщо в Україні як слід запрацюють закони, правоохоронні органи і суди, нам непотрібні будуть НАБУ, САП, ВАКС та активісти-антикрупціонери. Але, як казав наш політичний класик - маємо, що маємо. Після закінчення війни історія вкотре дасть Україні шанс зробити все, як потрібно, тому для України вкрай важливо не згаяти цей шанс. Багато чого буде залежати від того, які сили переможуть на наступних президентських і парламентських виборах і чи готові вони будуть змінити країну на краще.
Погоджуюся із твердженням, що через фактичне замороження таких інструментів м’якої сили, як USAID і «Голос Америки», Сполучені Штати втратили чимало можливостей для просування власних інтересів у світі. Проте, впевнена, що після усвідомлення помилок, зазначені інструменти можуть розморозити або створити нові, зі схожими функціями. «Закони Мерфі» ніхто не відміняв: після ліквідації однієї бюрократичної структури, неодмінно створюється принаймні дві нових.
Але, знову ж, це внутрішнє питання США, їхні помилки, їхня робота над помилками, їхні нові рішення. Нам же, як кажуть, своє робити і боротьбу з корупцією ніхто не відміняв, адже навіть у повітрі відчувається, як українські корупціонери чекають на закінчення війни, щоб розпочати «освоювати» гроші, що західні партнери нададуть на відновлення України. Якщо ми знову дамо шанс олігархам і корумпованим політикам, наступної війни можемо не пережити, адже не може вижити той, хто програмує себе на самознищення.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 260
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35828
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11604
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6299
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3861
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2528