Щоб не обезземелити українського селянина
"Щоб не обезземелити українського селянина"Під таким заголовком народний депутат України Григорій Смітюх опублікував в блозі свої міркування щодо земельної реформи. Враховуючи обсяг зауважень публікую їх у власному блозі, а не в коментарях до згаданої
"Щоб не обезземелити українського селянина"Під таким заголовком народний депутат України Григорій Смітюх опублікував в блозі свої міркування щодо земельної реформи. Враховуючи обсяг зауважень публікую їх у власному блозі, а не в коментарях до згаданої публікації.
1. Державна інвентаризація земель. Пан Смітюх пропонує врегулювати її окремим законом. Дійсно, формулювань статті 35 закону «Про землеустрій» явно недостатньо для здійснення загальнонаціональної інвентаризації земель. Але на моє переконання сама інвентаризація за умови існування та належного функціонування державного земельного кадастру взагалі непотрібна – вся інформація про землі вже має бути в кадастрі. Проблема в тому, що насправді її там немає.
Тому згадаю про деякі випадки практичного застосування інвентаризації. Вже не один раз в різних регіонах України під приводом необхідності інвентаризації земель встановлювали місцевий (і абсолютно незаконний) мораторій на надання земельних ділянок у власність чи користування. В інших випадках (теж непоодиноких) інвентаризацію використовували як штучну заміну нормального (читай законного) оформлення прав на землю.
Зрозуміло, що таких ситуацій бути не повинно. Але не повинно бути й того, що пропонує народний депутат – використання інвентаризації для встановлення місця розташування об’єктів землеустрою (це визначається при відведенні земельних ділянок), їх меж (теж саме), виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням (це завдання державного контролю за використанням та охороною земель).
Фактично, пан Смітюх пропонує створити додаткову систему регулювання земельних відносин єдиним результатом якої стане збільшення армії чиновників та бюджетних витрат.
2. Перегляд методики грошової оцінки. земель відповідно до рівня європейських цін на земельні ділянки (паї). Перше за все хочеться спитати, про яку оцінку йдеться. Адже і Земельний кодекс (ст.201), і закон «Про оцінку земель» (ст.5) передбачають два види грошової оцінки земель – нормативну та експертну. Автор ідеї спирається виключно на європейський рівень цін, прагнучі підтягнути до цього рівня оцінку земель в Україні. Але чому саме до цього рівня? Жодного обґрунтування! Між тим треба замислитись про наслідки реалізації подібного підходу. Наївно розраховувати, що підвищення нормативної оцінки (від якої визначається плата за землю) призведе до пропорційного збільшення надходжень до бюджету. Зростання земельного податку та орендної плати призведе до відповідного зменшення податку на прибуток та прибутковості агробізнесу як такого. Збільшення ж експертної оцінки, яке принципове може збільшити надходження від державного мита з угод щодо відчуження земельних ділянок, скоріше призведе до зменшення кількості самих угод.
3. Створення Державного земельного фонду України. Абсолютно штучне утворення мета запровадження якого незрозуміла. Отже, доцільно застосувати бритву Оккама (не створювати сутностей без потреби). Є державна власність, то навіщо створювати ще й якийсь фонд?
Що ж до віднесення певних земель до держземфонду, хочу уточнити у автора ідеї:
· Коли Ви говорите про викуп земельних ділянок, у банків-заставодержателями, про викуп ким та за які кошти йдеться?
· Що це за передача земель до Державного земельного фонду за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування? Якщо йдеться про державні ж землі, то який сенс передавати з державної власності у державну? А якщо про приватні, то які підстави для таких рішень?
· Чи розумієте Ви різницю між землями сільськогосподарського призначення та несільськогосподарськими угіддями? Останні – це те ж землі сільськогосподарського призначення (ч.2 ст.22 Земельного кодексу).
· Виходячи з описаної Вами мети використання земель держземфонду хочу спитати: Ви прагнете залишити величезну кількість земель без обробітку чи прагнете переплюнути СРСР по кількості радгоспів (державних сільгосппідприємств)?
· Що Ви розумієте під передачею земель у спільний обробіток?
· Як розуміти виключне право органів державної влади на викуп земельних ділянок в Державний земельний фонд? Вас непокоїть, що хтось інший зможе викупати земельні ділянки в державну власність?
4. Організація під егідою Державного земельного фонду Державного земельного банку. На цю тему я вже висловлювався. З приводу ж ідеї пана Смітюха сформувати статутний капітал банку «залучивши частину золотовалютного запасу України» обмежусь величезними сумнівами. Я не економіст, але здається у золотовалютного резерву зовсім інше призначення.
5. Державна підтримка фінансових ресурсів вітчизняного виробника сільгосппродукції. Я взагалі я противником популістської ідеї підтримки вітчизняного виробника. Натомість треба було б підтримувати вітчизняного споживача. Та все ж таки розгляну пропозиції щодо організації такої підтримки. Народний депутат обмежується описом умов кредитування. Але мовчить про джерела коштів? За рахунок чого надавати кредити під 1% річних? Питання риторичне.
На останок наголошу, що я є прихильником запровадження ринку сільгоспземель. І навіть при всіх розбіжностях з авторами обох законопроектів про ринок земель (Г. Смітюха та КМУ) вважаю, що приймати закон потрібно якнайшвидше. Втім, у Верховної Ради з цього приводу інша думка.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 92
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" 79
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
35255
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 13767
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 9180
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 7789
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 6412