Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.08.2017 12:36
Виправлення помилки в правовстановлюючих документах
При оформленні спадщини нотаріусами України достатньо часто виявляються помилки у свідоцтві про право власності на будинок, квартиру чи земельну ділянку, що виявляється достатньою підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При оформленні спадщини нотаріусами України достатньо часто виявляються помилки у свідоцтві про право власності на будинок, квартиру чи земельну ділянку, що виявляється достатньою підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У зв’язку з цим виникає питання – яким чином можна виправити помилку, що допущена у правовстановлюючих документах?
На сьогоднішній день існує два способи виправити помилки в документі:
1) Позасудовий (шляхом звернення до органу, що видав документ);
2) Судовий (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа конкретній особі).
Слід зазначити, що найпростіший спосіб вирішення даної проблеми можливо реалізувати шляхом звернення до органу, що видав такий документ з відповідною заявою про виправлення технічної помилки. В такій заяві обов’язково потрібно вказувати суть помилок і додати документ, що підтверджують наявність помилок. При цьому зазначаємо, що орган може виправити помилку в документі лише тоді, коли в самих документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ такої помилки немає і помилка була допущена саме з вини відповідного органу.
Крім того, на практиці виникають ситуації, коли орган, що видавав правовстановлюючий документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна реєстраційна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки. У такому випадку єдиним способом вирішення зазначеної проблеми є звернення до суду в порядку окремого провадження з відповідною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Судовий спосіб вирішення проблеми
Так, відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Законодавство передбачає спрощений порядок розгляду таких заяв, порівняльно з розглядом справ в порядку позовного провадження, оскільки окреме провадження характеризується відсутністю спору про право.
В такій заяві особа, що звертається має обов’язково вказати якими доказами підтверджується факт, що у правовстановлюючих документах було допущено помилку та обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, окрім судового. Дана позиція підтримана роз’ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 року “Про встановлення фактів, що мають юридичне значення”.
Отже, суд може розглянути справу про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо:
1) Такі факти породжують юридичні наслідки (тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення прав громадян);
2) Законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення;
3) Встановлення факту не пов’язано з наступним вирішенням спору про право.
3) Якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Сплата судового збору
Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Виживуть найсильніші: про теперішнє і майбутнє українських книгарень Віктор Круглов 14:38
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
Топ за тиждень
- "Джокер" залишається в рукаві 5539
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 769
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 381
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 216
Популярне
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 38271
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 36491
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8452
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8203
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 7064
Контакти
E-mail: [email protected]