Чи витримає енергосистема кризу в соцмережах?
Чому всі заговорили про віялові відключення.
Традиційно опалювальний сезон стає майже головним тригером активізації в соцмережах та телешоу для експосадовців та експертів з широкого кола питань, починаючи з конституційного права та завершуючи економічними злочинами. От і цього року пости деяких експертів малюють нам апокаліптичні сценарії холодної зими, у темряві якої ледь видніється Україна, без світла та тепла. Так відбувається вже не першу зиму, але за всіма ознаками масштаби цьогорічної «зради» дійсно можуть бути унікальними. В ситуації явного «нагнітання» ситуації, варто не підключати емоції на які і розраховано багато інформаційних повідомлень та коментарів, особливо в соцмережах.
Отже, спробуємо розібратись, але без емоцій. По-перше, на минулому тижні під час години запитань до Уряду чинний очільник Уряду Денис Шмигаль повідомив у Верховній Раді народних депутатів України, що жодних доручень Ради національної безпеки та оборони України щодо розробки будь-яких графіків віялових відключень електроенергії не було та немає. Тут варто зауважити, що ці слова висловлені під стенограму – тобто, задокументовані, а отже, виголошені із розумінням відповідальності за наслідки, в разі, наприклад, якщо була сказана неправда.
Одразу можна подумки порівняти «вартість» стенограми апарату Верховної Ради, яка буде зберігатися в державному архіві не один рік, із «вартістю» посту у соцмережі із фотографією «повідомлення» старости села на заборі про відключення. Відповідь очевидна: папірець без підпису – не більше ніж ілюстрація, ремонт в селі відбувається плановий, але фото разом з апокаліптичним текстом створює враження унікальної «зради». Тут нема нічого оригінального, спотворення реальних фактів у фейсбуці – це глобальна проблема.
По-друге, цьогорічна зима дійсно унікальна у всьому світі, адже прямо зараз відбувається енергетична криза. Але в Україні свої особливості – увагу суспільства зконцентровано на діях влади щодо вакцинації та боротьби із хвилею COVID, а ще у самому розпалі політичний сезон. Прямо зараз чинна влада проходить свій екватор, а це зумовлює загальну активізацію як прихильників, так і політичних супротивників чинного Президента України. Медійні атаки на тему тарифів та холодної зими – яскрава ілюстрація саме політичних рухів багатьох охочих до самопіару гравців, а не виваженого технічного та економічного експертного аналізу.
Але чи буде зима холодною? Кліматичний саміт у Глазго дає відповідь – глобальне потепління вже обернулося катастрофою, потрібно діяти вже негайно, бо теплі зими - лише один з наслідків. У 2019 році в Європі була найспекотніша зима в історії, внаслідок чого було менше опалювальних днів. Ключовий європейський прогноз погоди, за яким уважно спостерігали енерготрейдери, цього року показав що частина континенту, швидше за все, знову буде теплішою, ніж передбачалося раніше.
До такого висновку на минулому тижні дійшли синоптики Європейського Союзу зі Служби зі зміни клімату імені Коперника, які оновили свій довгостроковий прогноз погоди. Цьогорічний прогноз вказує, що у великих частинах Бельгії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Великобританії температурні максимуми із вірогідністю у 40% можуть оновити історичні, а частини Італії, Скандинавії та Східної Європи мають більшу ймовірність теплої зими ніж зазвичай. Ці дані базуються на тисячах вимірювань із супутників, кораблів, літаків та метеостанцій по всьому світі.
Але повернемося до теми дефіциту енергоресурсів та спекуляцій на тему віялових відключень. Що стосується саме відключень – то перевірену інформацію про всі планові та аварійні відключення від електропостачання можна знайти на сайтах місцевих операторів електромереж – обленерго, які є приватними компаніями. Зазвичай інформація на сайтах оперативно оновлюється за кожним населеним пунктом із зазначенням конкретних вулиць – майже кожні пів години, і є офіційною. Звісно, ремонти енергомереж відбуваються постійно – і станом на зараз річний план ремонтів ще не виконано, тому й відбуваються планові відключення. Але це питання до власників обленерго, а не Уряду. В національному ж масштабі все виглядає так: минулого опалювального сезону національний оператор магістральних електромереж «Укренерго» дійсно був у непростій ситуації – коли вдарили «хрещенські» морози, забагато атомних енергоблоків АЕС були в ремонті, а вугільні електростанції спалювали вугілля із великою швидкістю. В самі холодні години застосовувався аварійний імпорт електроенергії з суміжних країн. Цього року також спостерігається дефіцит вугілля, але дефіцит вугілля зараз – у всьому світі, це не виняткова проблема українських компаній. Відповіддю на кризу стане збільшене виробництво електроенергії на атомних електростанціях. Державні атомні генеруючі компанії забезпечать роботу 99% відсотків своїх енергоблоків, що додасть за потужністю приблизно ще чверть вугільної генерації – це як додаткові 15 енергоблоків вугільних електростанцій в енергосистемі, але без спалювання дефіцитного дорогого вугілля. Тобто, державні компанії збалансують попит на електроенергію на ринку, за рахунок атомної генерації. Вугільні електростанції продовжать отримувати законтрактоване вугілля, крім того, як і в минулі роки, будуть залучені газомазутні блоки окремих ТЕЦ, для покриття потреби у теплі та світлі в разі настання непередбачуваних холодів.
Що стосується імпорту електроенергії з Білорусі та інших країн – поки в нас не все так критично, як знову ж таки говорять деякі експерти так екскерівники – в межах 2% добового споживання.
Таким чином, кожен може зробити свої висновки щодо спекуляцій в соцмережах на темі віялових відключень.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 17669
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 9921
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6012
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3378
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2466