Озеро "Одеса". Які проблеми мають вирішити влада з громадою

Після кожного дощу всі проблеми Одеси "вспливають"

Найперший крок – влада та громадянське суспільство мають знайти формат, як замість «точкового вирішення» проблем до системного розвитку свого міста, на основі спільно укладених «дорожніх карт». 

Серед усіх міст України Одеса має найбільш унікальне положення –  важливий інфраструктурний вузол, один із найбільших портів, центр економічного та ділового життя і одночасно – «туристичний магніт». 

Усі ці переваги влада та громада міста могла б використати для гармонійного розвитку «Південної Пальміри», і так Одеса могла б стати взірцем не тільки для мегаполісів України, але й навіть – для великих портових міст світу. Ідея Одеси як «південної столиці» нашої країни могла б дати додатковий стимул для розвитку не тільки міста, але й регіону загалом. 

Але для цього влада міста має відійти від «точкового» вирішення питань, і натомість – вирішувати накопичені проблеми системно, у взаємодії із громадянським суспільством Одеси. Тим більш, що необхідність такого підходу прямо показав той потоп, який виник на вулицях «Південної Пальміри» після рясних злив наприкінці минулого місяця. 

Як показує практика, в розвитку будь-якого міста можна виділити топ-5 чи топ-10 проблем, і справу «з мертвої точки» можна зрушити лише тоді, коли влада та громада знаходять спільний погляд на майбутнє свого міста. Механізм взаємодії тут може виглядати наступним чином: представники влади розробляють «дорожню карту» та строки вирішення того чи іншого питання, представники громади – контролюють виконання такої ж «дорожної карти», або за потреби – надають організаційну чи консультативну допомогу.

Відвести «велику воду» з вулиць міста

Найперша проблема в Одесі – стан гідротехнічних споруд. Наприклад – у місті банально не вистачає зливних колекторів, які б могли приймати дощову воду та за потреби – виводити її у море. Саме тому кожна велика злива для Одеси перетворюється у «великий потоп», бо за відсутності контролю громади влада міста цю проблему вирішувала «точково» - після злив проводилась чистка окремих колекторів або ж ремонт окремих ділянок каналізації. І все це було більш схоже на імітацію діяльності. 

Завдання мерії в даному випадку – дати замовлення проектному бюро на розробку колекторів, і на основі отриманого проекту повести будівництво цієї мережі колекторів.

Якби це парадоксально не звучало, але вирішення «каналізаційних» питань допоможе забезпечити і стійкість розвитку міської інфраструктури Одеси. Наприклад – розвинута мережа колекторів могла б зняти навантаження із Хаджибейської дамби, завдання якої – оберігати місто від можливого підтоплення та бути елементом інфраструктури, що сполучає Одесу із іншими «туристичними магнітами» регіону. Якщо місто матиме колекторну систему, яка «каналізуватиме» усі «надлишкові» опади, для Одеси в принципі зникне проблема, що міські траси може розмити нова «велика злива».

Траса «Північ-Південь»

Відтак – влада та громада «Південної Пальміри» зможе приступити до втілення тих «довгограючих» інфраструктурних проектів, без яких місто буквально «задихається». Мова, наприклад, про нових дорожніх розв’язок на перетині вулиць Академіка Глушко та Проспекту Небесної сотні, на перетині проспекту Небесної сотні та вулиці Левітана, побудову розв’язок на площі Толбухіна та 1 станці Люстдорфської дороги. 

Також мова – про побудову Одеської обхідної дороги, яка б сполучала між собою окраїнні райони «Південної Пальміри». Проект якої існує ще з часів СРСР, але останні спроби будівництва цієї траси датуються ще в 2008-2012 роках. Ну і також не слід забувати про проект запуску швидкісного трамвая по лінії «Північ-Південь», реалізувати який уже неоднократно пообіцяла влада Одеси. 

Набережна зона комфорту

Після вирішення «базових» інфраструктурних проблем влада та громада Одеси могли б спільно вирішити ті інфраструктурні питання, які б могли «прикрасити» місто як «туристичний магніт» Півдня України. Наприклад – запустити будівництво системи паркінгів у центрі Одеси. 

За останні 15 років у місті не було збудовано жодного паркінгу, і хаотичність паркування – одна із причин, чому «південна столиця» Україна постійно «задихається» у заторах. 

Одеса заслуговує на те, щоб жителі та гості міста могли насолоджуватись облагородженою прибережною зоною. І тут на службу інтересам «південної столиці» України громада та влада могли б поставити конкурс по концесії пасажирського терміналу порту «Одеса», який поки що існує в планах Мінінфраструктури України. Ну і також – влада міста спільно з тим же МІУ могли б відновити «морський трамвайчик», який у попередні десятиріччя у чомусь формував «обличчя» Одеси. 

Врешті, влада «Південної Пальміри» чомусь так і не спромоглась налагодити регулярне миття вулиць центру та околиць міста від пилу. Схоже, у даному випадку це саме та «дрібниця», зробити яку влада міста може лише при постійній увазі громадянського суспільства. 

Не варто забувати і про хаотичні забудови, які характерні для Одеси, Києва та інших великих міст. В Одесі це стосується і прибережної зони. Будують все, але не розвивають під це інфраструктуру, дороги, розв’язки. А робити це потрібно, інакше затори та колапс у місті тільки посилюватиметься.

«Повітряні ворота» Південної Пальміри

Після вирішення усіх нагальних питань Одеса могла б стати «законодавцем мод» як мінімум для мегаполісів України у тому, як громада та влада міста беруть посильну участь у розвитку свого аеропорту як «повітряних воріт». Тим більш, що й тут є свої нюанси, вирішити які влада Одеси просто зобов’язана.

Наприклад – 16 липня цього року у міжнародному аеропорту «Одеса» відбувся запуск нової злітно-посадкової смуги, і це була перша ЗПС, котра була споруджена в нашій країні за останні 10 років. Тут варто окремо наголосити, що будівництво цієї злітно-посадкової смуги було запущене ще за уряду Володимира Гроймана в 2018 році

Але “інфраструктурне” досягнення трошки псує стан міських колекторів, та іншої інфраструктури, яка не готова приймати обсяги води після дощів. Через це на пероні нової ЗПС з’являються буквально калюжі. Причина у недоліках роботи міських комунікацій, які не дали змогли налагодити нормальну роботу насосів та іншого обладнання, яке забезпечує надійність роботи нової злітно-посадкової смуги. І тут вирішення проблеми – виключно у взаємодії між адміністрацією аеропорту та міською владою Одеси.

Керівництво аеропорту «Одеса», влада самої Одеси та громадянське суспільство – їм варто вийти на прямий діалог, аби з’ясувати, якої ще допомоги від міста потребують «повітряні ворота» Південної Пальміри. І, я впевнений, із такого діалогу може вийти довершена «історія успіху», коли саме місто стимулює розвиток свого міжнародного аеропорту.