Чи спробує Росія блокувати доступ до українських портів у Чорному та Азовському морях
Сьогодні відбувається чергова ескалація між Україною та Росією у морях.
У ніч на 15 квітня в Азовському морі трапився інцидент між трьома катерами "Гюрза-М" ВМС України та п’ятьма катерами і кораблем Прикордонної служби ФСБ Росії. Останні жорстко "пресингували" українські катери в момент, коли ті здійснювали ескорт комерційних суден, і припинили провокації тільки після загрози використання зброї. Іншим тривожним сигналом можна вважати попередження російського Міноборони про закриття районів у Чорному та Азовському морях для здійснення військових навчань на період з 24 квітня по 10 жовтня. І хоча обмеження стосується лише військових та належних іноземним державам кораблів, і поки не блокує навігації основними артеріями, закриття значних районів на тлі морських провокацій та загальної конфронтації може підштовхнути іноземних судновласників та покупців продукції української промисловості мінімізувати свій рух через Азовське море. Росія вкотре здійснює це в односторонньому порядку, що вже не вперше наближає її до порушень міжнародних норм. Російські військові навчання на південному та західному краї Кримського півострова значної небезпеки для комерційного судноплавства у Чорному морі наразі не становлять, хоча ця ситуація також може змінитися.
Окрему тривогу викликає також безпековий аспект російського морського домінування. Оскільки захід у Чорне море танкодесантних кораблів з інших флотів уможливлює ймовірність військової агресії з моря на українському узбережжі як Чорного, так і Азовського моря.
Протидіяти цій політиці Росії Україні в найближчій перспективі доведеться самотужки. Оскільки єдина країна у регіоні, що має бодай частково співмірний з російським військовий флот, і продовжує його нарощувати – це Туреччина. Яка, хоч і здійснює активну співпрацю з Україною у сфері ВПК, в силу як географічного розташування, так і специфіки стосунків із Росією в україно-російський конфлікт навряд чи втрутиться. Інші країни НАТО, що мають вихід до Чорного моря, Румунія та Болгарія, істотними ВМС не володіють, і допомогти можуть радше розвідувальною інформацією.
Тому єдиним способом гарантувати безпеку судноплавства до українських портів за умов ескалації конфлікту між Києвом та Москвою є тільки нарощування потужностей і можливостей українського флоту та систем берегової охорони. При тому навіть істотне зростання ракетної, артилерійської та авіаційної складових берегової оборони не відміняє потреби у флоті, який би здійснював конвоювання комерційних суден безпосередньо у морі.
Хоча в стратегічній перспективі саме Туреччина може істотно змінити баланс сил у Чорному морі. Це трапиться у випадку реалізації проєкту Стамбульського каналу, який створить альтернативний шлях з Середземного до Чорного моря. На відміну від природних проток, статус яких жорстко регулюється доктриною Монтре, котра різко обмежує можливість заходу до Чорного моря військових кораблів держав, котрі не мають до нього виходу, штучний канал, за умов доброї волі Туреччини, відкриє ворота для ВМС решти держав НАТО. Додатковою перевагою такого каналу стала би можливість заходу в Чорне море – і, відповідно, в українські порти – всіх класів танкерів зі скрапленим газом, що істотно зменшило б залежність України від російського блакитного палива.
Сьогодні, враховуючи зростання російської агресії, існує загроза блокування українських портів. У тому, що Росія спробує використати свою перевагу як у Азовському, так і в Чорному морях для досягнення економічних та військових цілей ні в кого не було сумнівів від початку українсько-російського конфлікту. Інцидент у Керченській протоці у листопаді 2018-го, а також постійні затримки для "перевірки" комерційних кораблів, що йшли до українських портів на Азові, цю підозру підтверджували.
Сьогодні важливо, щоб Кабмін активізував свою увагу і не тільки військові відомства займалися прогнозуванням загроз, але й уряд надав власну оцінку і публічно виступав проти дій РФ. Зокрема, Уряд має звертатися до міжнародних партнерів і доносити власну позицію, що дії Росії становлять економічну загрозу для України. Це вже обережно зробили в МЗС, але цього замало.
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
- Что делать, если вас вызывают для проверки инвалидности: советы адвоката Віра Тарасенко 28.01.2025 16:32
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? Олексій Волохов 28.01.2025 15:08
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 16100
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 5625
-
Найкращі університети світу 2025 року: яке місце посіли українські ЗВО — інфографіка
Інфографіка 4066
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3360
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 2654