Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
29.12.2016 22:45
Вилучення коштів чи легалізований грабіж
По кримінальним провадженням економічного спрямування вилучення грошових коштів, нажаль, стало найвищим щаблем проведеного досудового слідства...
Значна кількість грошових коштів вилучається слідчими органами ДФС, Нацполіції, СБУ під час обшуку, а на сьогоднішній день почастішало таке вилучення і під час "огляду".
Доволі часто клопотання на проведення обшуку чи огляду надається слідчому судді також в електронному вигляді, для зручності, а тому текст ухвали слідчого судді ідентичний проханню слідчого.
По кримінальним провадженням економічного спрямування вилучення грошових коштів, нажаль, стало найвищим щаблем проведеного досудового слідства, а тому в поданні слідчого і відповідно в ухвалі суду завжди зазначено «вилучити грошові кошти».
Але проблема навіть не в незаконності їх вилучення в деяких випадках, а в неможливості їх будь-якого повернення. Здебільшого такі обшуки та огляди проводяться у кримінальних провадженнях за фактом скоєння злочинів, такі провадження не мають термінів, а тому розмивається відповідальність за бездіяльність слідчого і прокурора.
Якщо в ухвалі слідчого судді на обшук зазначено «вилучити грошові кошти» - це трактується слідчими органами,прокуратурою та навіть судом, як такі що не вважаються тимчасово вилученим майном, а тому не потребують накладення арешту.
Після вилучення слідчий постановою визнає їх речовими доказами і передає на депозитний рахунок фінансового управління, або як показала практика спецоперацій НАБУ, зберігає у сейфі, порушуючи вимоги зберігання, адже вилучені кошти становляться не речовими доказами, а предметом процесуальної торгівлі, яка має всі ознаки корупції.
Ось тут наступає саме головне! Кошти, які вилучено по ухвалі суду під час обшуку, а потім визнано речовими доказами і на які не накладено арешт - неможливо повернути, адже Кримінальний процесуальний кодекс не визначає власника вилучених предметів, які визнано речовими доказами і не накладено арешт, учасником кримінального провадження. Відповідно звернення до слідчого, прокурора, суду щодо повернення коштів залишається без розгляду. Звертатись до суду із скаргою могла би особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, або володілець тимчасово вилученого майна, але… арешт накладати, а ні слідчий, а ні прокурор не квапиться, адже пряме зазначення предметів на вилучення в ухвалі на обшук, на їх думку, не є тимчасово вилученим майном, а тому не підлягає арешту.
Ось і доводиться представникам бізнесу шукати різні шляхи до справедливості, інколи ці шляхи не зовсім легальні, і відповідно породжують ту саму корупцію.
З точки зору прямо не прописаних у КПК норм, слідчі органи кодекс не порушують, вони його обходять. Однак з точки зору прямої норми Конституції щодо права власності має місце пряме порушення, яке може підпадати під ознаки злочину, що пов'язаний з відкритим заволодінням майна.
Негативні наслідки перш за все пов’язані з тим, що правоохоронні органи використовують кримінальне процесуальне право для незаконного збагачення, а тому використовують прогалини Кодексу, а не нейтралізують їх.
Так, черговим сучасним засобом процесуального тиску став огляд замість обшуку, адже стаття 236 Кодексу зобов’язує під час обшуку надати копію протоколу та опису особі у якої проведено обшук, а стаття 237, яка визначає порядок проведення огляду, такої вимоги не містить, і кінцевий результат один – власник на невизначений час втрачає своє майно (грошові кошти). Ось і додається нова проблема представнику бізнесу - спочатку довести що у нього щось було вилучено, а потім вже зіткнутись з проблемами повернення вилучених речей.
Для Генеральної прокуратури та детективів НАБУ навіть не треба напружуватись за показниками, варто отримати відомості про грошові кошти вилучені та передані на депозитний рахунок фінансового управління, як речові докази. В документах на передачу таких коштів можна знайти багато цікавого, адже інколи фінансове управління не приймає без зазначення, що по коштам не встановлено власника, тоді слідчий та його керівник свідомо зазначає про відсутність такого. Також варто було б перевірити підстави повернення грошових коштів (речових доказів) за рішенням слідчого підрозділу.
Обсяги переданих на депозит коштів (речових доказів) можуть вразити тих народних депутатів, які здійснюють боротьбу із кримінально процесуальним тиском. Деякі народні депутати розуміючи масштаби негативних наслідків, підготували відповідний законопроект № 5426 від 18.11.2016, який міг би частково нівелювати вищезазначену проблему, але це лише пластир на рани кримінального процесу. Лікувати треба весь механізм, системно із розумінням всіх проблем і причин їх виникнення, особливо механізми процесуального керівництва, які сприяють появі вищезазначених наслідків, і слідчі органи лише інструменти, якими ці негативні процеси реалізуються.
Варто побажати керівникам відповідних правоохоронних органів звернути увагу на зазначені обставини, адже на сьогоднішній день процесуальний керівник є учасником цих дій, а завтра, після якихось змін, крайнім може залишитись слідчий.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 714
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 611
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 254
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35805
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11590
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6146
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3577
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2042
Контакти
E-mail: [email protected]