Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.04.2021 19:41
Підсумки зустрічі президентів України та Туреччини
В суботу 10 квітня в Стамбулі відбулася чергова зустріч керівників України та Турецької Республіки.
В рамках зустрічі відбулося дев’яте засідання Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною. Дане зібрання очолюється лідерами обох націй та має координувати функціонування та розвиток стратегічного партнерства між ними.
В центрі уваги під час зустрічі опинилися питання пожвавлення співробітництва у сфері економіки, торгівлі, безпеки та військової промисловості. Було домовлено продовжувати розвиток співпраці у форматі «квадриги» (2+2) на рівні міністрів та координаторів з обох сторін.
Туреччина вкотре заявила про свою безумовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах. Було домовлено про координацію в подальшому кроків по деокупації Автономної Республіки Крим та територій Донецької та Луганської областей. В даному контексті Туреччина буде продовжувати підтримувати Україну в рамках міжнародних ініціатив, Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи та ОБСЄ.
Окремо також Ердоган висловив підтримку створенню ініціативи «Кримська платформа», як нового формату взаємодії, спрямованого на об’єднання міжнародного співтовариства навколо кримського питання. Заявлена в спільній декларації президентів мета даної платформи – вирішення питання незаконної анексії Криму Російською Федерацією.
Окремо було заявлено про укріплення спільних зусиль для покращення життєвих умов українських громадян, зокрема кримських татар, які були вимушені покинути власні домівки в Криму внаслідок тимчасової окупації. В рамках цього також Україна та Туреччина домовилися об’єднати зусилля для захисту прав людини на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та визволення всіх незаконно ув’язнених громадян України, включно з кримськими татарами. Саме питання кримських татар залишається критично важливим для Туреччини, а отже тому киримли і виступають в ролі своєрідної об’єднуючої ланки між Україною та Турецькою Республікою.
Представники України та Туреччини також заявили про спільну підтримку мирного вирішення ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, базованого на Мінських угодах, а також про підтримку діяльності спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Україна та Туреччина також домовилися про зміцнення співпраці та спільних зусиль в боротьбі проти тероризму, сепаратизму та екстремізму у всіх його формах та проявах. До цього також було додано намір здійснювати спільну боротьбу для протидії та знищення організованої злочинності, кіберзлочинності, нелегальної міграції, торгівлі наркотиками, зброєю та людьми. В рамках цього, зокрема, заявлено намір здійснювати негайну реалізацію запитів про екстрадицію.
Окремо було заявлено про намір і надалі зміцнювати співпрацю у сфері військово-промислового комплексу, реалізуючи наявні та створюючи нові проекти на цьому напрямку. Щодо останніх під час зустрічі йшла мова про розгортання спільного виробництва ударних безпілотників «Байрактар» на території України, а також спільне виробництво військо-транспортних літаків Ан-188.
Президент Туреччини висловив свою підтримку наміру України стати членом НАТО, зокрема в контексті наміру отримання Плану дій щодо членства в найближчому майбутньому, а також заявив про намір Туреччини посилити можливості Збройних сил України для ведення спільних операцій з країнами Північноатлантичного Альянсу. В контексті цього зокрема йдеться про посилення співпраці власне між Збройними силами України та Турецької Республіки в рамках забезпечення стабільності та безпеки в регіоні Чорного моря. Для останнього мають бути залучені механізми двосторонньої та багатосторонньої співпраці, включно з НАТО. Головна ціль – щоб Чорне море залишалося акваторією миру, спокою і співпраці.
Окремо під час переговорів мова йшла про необхідність інтенсифікувати роботу над «довгобудом» двосторонніх відносин – угодою про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Заявлена ціль економічного співробітництва на найближчі роки – доведення об’ємів двосторонньої торгівлі до 10 мільярдів доларів. В рамках роботи над економічним блоком також було заявлено про необхідність усунення перепон для інвесторів та компаній з обох боків з метою залучення нових інвестицій.
Щодо питання кордону було домовлено про подальшу роботу над спрощенням його перетину для громадян обох країн, з метою розвитку туризму. В контексті боротьби з пандемією COVID-19 сторони домовилися про співпрацю та координацію, зокрема для подолання її соціальних та економічних наслідків. Крім того, сторони досягли домовленості про підтримку освітньої діяльності турецької Фундації Мааріф на території України.
Одночасно в Стамбулі пройшли переговори між міністрами оборони України та Туреччини. Як повідомило турецьке оборонне відомство, на зустрічі відбувся обмін думками щодо двосторонньої та регіональної оборони та безпеки, а також співпраці в оборонній промисловості. Символічно, в цей же день було оголошено про першу місію турецького БПЛА «Байрактар» в зоні Операції об’єднаних сил.
Зустріч президентів України та Туреччини не стала чимось екстраординарним і не мала жодних неочікуваних сенсаційних наслідків. Те що ми бачимо зараз в українсько-турецьких відносинах навпаки є наслідком довготривалої роботи, стабільним та прогнозованим розвитком стратегічного партнерства. Угоду про створення Стратегічної ради високого рівня було підписано ще в 2011 році, а починаючи з 2018 між Україною та Туреччиною постійно відбуваються контакти на найвищому рівні.
По суті саме на турецькому напрямку, протягом останніх років, Україною було досягнуто найбільшої інтенсивності контактів між керівництвами двох країн. Розвиток відносин ми тут бачимо незалежно від імен президентів та міністрів, як і має бути в рамках стратегічного партнерства, та власне будь-яких стратегічних проектів загалом, успішним прикладом якого і є українсько-турецькі відносини. Це відбувається тому, що успішний розвиток стратегічного партнерства між Україною та Туреччиною є об’єктивно зумовленим інтересами обох країн. А отже і в подальшому співпраця двох націй на протилежних берегах Чорного моря має продовжувати динамічно розвиватися.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
Топ за тиждень
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 717
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 621
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 263
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
Популярне
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35830
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6318
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3895
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2606
Контакти
E-mail: [email protected]