"Кредитні канікули" та 100% захист вкладів. Як війна вплинула на банківську систему?
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%.
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%. Проте, фінансова система України продовжує працювати. Навіть у таких складних умовах банки демонструють ефективність та стабільність.
Важливо розуміти, що продовження функціонування банківської системи в умовах агресії росії є значним успіхом для України. Через медіа бум з приводу можливого нападу Росії багато вкладників почали забирати гроші з банків ще в січні. Відтік фінансів негативно вплинув на ліквідність банків. Але 24 лютого ситуація дещо змінилася. Гривневі вклади зросли на 16%. Такий високий рівень довіри до банківської системи України можна пояснити ненадійністю фіатних грошей. Оскільки гроші на рахунках захищені краще за готівку, а онлайн-платежі продовжують працюють як і в мирний час. Також регулятор – Національний банк України – проводить ефективну антикризову діяльність. Він організовує злагоджену роботу банків в такий спосіб, що вони своєчасно виконували свої зобов’язання.
І все ж таки чому банківська система продовжує працювати, і яких заходів вжив НБУ? По-перше, у спокійних регіонах заходу та центру України функціонують 90% відділень банків офлайн. А у разі неможливості продовження звичної роботи – банки проводять онлайн-платежі, які завоювали підтримку ще за часів пандемії. По-друге, банки встановили "кредитні канікули" для клієнтів, які не можуть виплатити гроші за зобов'язаннями вчасно. Деякі банки продовжили "канікули" до 1 червня. До того ж під час воєнного стану заборонені штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору.
І третій фактор – банки залишаються ліквідними. З початком війни стало ясно, що величезний потік грошей може залишити рахунки через панічні настрої населення. НБУ ухвалив рішення встановити обмеження на щоденне зняття коштів у розмірі 100 тис. грн та призупинив зняття грошей з валютних рахунків. Щоправда, зараз останню заборону усунули, до зняття доступні суми до 30 тис. грн. Усі ці кроки сприяли безперебійній роботі банківської системи.
Звісно, існує ризик зниження ліквідності. Багато підприємств припинили свою роботу, але продовжують виплачувати зарплату працівникам. Внаслідок цього банк втрачає частину грошей бізнесу. Для вирішення проблеми банки можуть використати такий інструмент рефінансування, як “овернайт”. Він дасть можливість банківській системі отримати фінансування за допомогою застави високоліквідних активів, таких як державні цінні папери. Також за умов війни банки можуть отримати беззаставні (бланкові) кредити терміном до року з правом пролонгування ще на рік. Крім нового інструменту, НБУ одночасно застосував стандартне рефінансування терміном до 30 днів.
На законодавчому рівні незабаром очікується ухвалення закону про 100% захист вкладів. Разом з підвищенням відсотків на депозити закон повинен допомогти повернути частину фінансового потоку в банки, тим самим підвищивши їх ліквідність.
Серед інших способів підтримки клієнтів та самої банківської системи – продовження терміну дії платіжних карток, які потрібно було змінити у лютому-березні 2022 року. Деякі банки підтримують фінансову систему України інвестиціями.
Таким чином, банківська система України продовжує працювати вже 5-й тиждень війни. Так, капітали банків знизилися, але це є закономірним наслідком фінансових втрат – скорочення доходу бізнесу, кредитування. Але національний регулятор робить усе можливе для продовження функціонування банків. Банки, своєю чергою, дотримуються гнучкої політики щодо клієнтів. З огляду на всі ці фактори фінансові позиції України залишаються надійними. Банківська система готується до відновлення своєї попередньої діяльності після закінчення війни.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 716
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 617
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 260
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35828
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11604
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6299
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3861
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2528