Світова продовольча криза та шантаж з боку Кремля
Світова продовольча криза
Світова продовольча криза, яку пророкують експерти, не пов'язана з нестачею продовольства, а є наслідком порушенням логістичних шляхів постачання зернових у країни-імпортери, зі стрімким зростанням цін на нього, тому стане менш доступним для населення бідних країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Що ж до України, то за оцінками травневого звіту USDA у наступному маркетинговому році (для пшениці — липень 2022/червень 2023, грубих зернових (кукурудза та ячмінь) — вересень 2022/серпень 2023) виробництво пшениці скоротиться на 11,5 млн тонн (з 33,0 до 21,5 млн тонн), грубих зернових — на 27 млн тонн (з 53,5 млн тонн до 26,5 млн тонн).
При цьому слід враховувати, що переважно Україна експортує фуражне зерно.
У той же час у наступному МР світове виробництво пшениці прогнозується у розмірі 774 млн тонн, споживання — 784 млн тонн, перехідні запаси — 267 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 144 млн тонн).
Світове виробництво грубих зернових — 1476 млн тонн, споживання — 1480 млн тонн, перехідні запаси — 330 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 209 млн тонн).
Отже, з наведених даних не важко зрозуміти, що випадіння частини експорту українських зернових з міжнародної торгівлі не може призвести до голоду в світі, як це пророкують деякі іноземні діячі.
Насправді, єдиним питанням, яке потребує вирішення — компенсація зростання цін на продовольство для бідних країн. Для цього мають бути задіяні розвинені країни світу та міжнародні фінансові інституції на кшталт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), МВФ, Світовий банк.
Тому нагнітання істерії навколо теми блокади експорту зернових з України можуть бути пов'язані зі спробою лобіювання інтересів Російської імперії та намаганням послабити санкційний режим проти неї.
Сподіваюсь, що керівництву західних країн вистачить впевненості в собі і готовності не піддаватись шантажу з боку збожеволілого диктатора фашистського режиму Російської імперії та не почати знову загравати з ним.
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13326
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12161
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5150
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4399
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4042