Єдина регуляторна база при RAB-тарифі: спростовуємо міфи від НКРЕКП
В НКРЕКП вважають, що єдина ставка призведе до суттєвого зростання тарифів, а стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Після того, як НКРЕКП оприлюднила проєкт методології переходу на стимулюючі тарифи (або RAB-тарифи) для операторів систем розподілу електроенергії (ОСР), навколо цієї теми не вщухають дискусії. І це не дивно, адже позиції усіх учасників ринку і зацікавлених сторін не були почуті і враховані.
Але мене особисто найбільше вразила нещодавня заява члена НКРЕКП Руслана Кайдаша, який дослівно сказав, що «застосування однієї ставки суттєво призведе до зростання кінцевих тарифів на електроенергію і це ніяким чином не стимулюватиме залучення інвестицій». Також Кайдаш зазначив, що стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Давайте спробуємо розібратись, чи відповідає це дійсності.
Міф №1. Єдина регуляторна база активів призведе до суттєвого зростання тарифів
Суттєве зростання тарифів – це те, чим завжди лякають за будь-якої нагоди. Перш за все необхідно зрозуміти, що таке суттєве зростання тарифу на розподіл. Треба усвідомлювати, що при запровадження RAB-тарифу буде зростання кінцевої вартості електричної енергії оскільки діючі тарифи на розподіл не покривають необхідних витрат на оновлення мереж.
Тариф на розподіл становить 15-20% (з урахування оплати ОСРом технологічних втрат) кінцевої вартості електричної енергії, тому його зростання не зможе в рази збільшити вартість електричної енергії.
Однак, середньостроковий ефект від RABу – це якраз навпаки зниження тарифу. Оскільки заміна мереж та їх топографії призведе до зменшення технологічних втрат в мережах, що призведе до зменшення вартості послуги з розподілу, яка в середньому на 30 % складається з вартості технологічних втрат, а самі втрати в середньому по Україні становлять 10 %.
Також в середньостроковій перспективі RAB-тариф забезпечить за рахунок використання більш ефективних технологій зменшення операційних витрат, буде мати ефект на зменшення ціни послуги.
Отже, міф спростовано.
Міф №2. Єдина регуляторна база не сприятиме залученню інвестицій
Стосовно другої тези про відсутність економічних стимулів залучення інвестицій при використанні однієї регуляторної бази активів, хочу зазначити наступне. Економічний стимул буде аналогічний з запровадженням двох регуляторних баз активів (старої і нової), плюс це додатково дасть можливість реінвестувати доходи отримані від «старої бази» в модернізацію мереж або виплати тіла позикового капіталу (оскільки запропонована Регулятором модель, не встановлює механізму повернення тіла, а дає можливість лише частково погашати відсотки).
Кінцевою метою запровадження стимулюючого регулювання є модернізація мереж, а залучення коштів в їх модернізацію є механізмом досягнення цілі. Запропонований регулятором варіант якраз і є економічно незбалансованим і не дасть можливість залучати кошти. Для прикладу, фінансова модель запропонованої методології передбачає, що ОСР отримує норму доходу на «нову базу активів» 15%. Для того, щоб створити таку базу – треба витратити кошти. Норма доходу починає сплачуватися через 2 року, строк амортизації бази – 30 років. Таким чином, щоб створити «нову базу» ОСР має отримати кредит в гривні на 30 років (щоб з амортизації виплачувати тіло кредиту) зі ставкою 15% річних та відстрочкою виплати тіла та відсотків 2 роки. Такий сценарій видається мені маловірогідним.
Стимулом для залучення коштів для ОСРа є також необхідність виконання показників по зменшенню втрат та показника SAIDI (індекс середньої тривалості відключення від електромереж, який в Україні становить близько 600 хвилин на рік для кожного споживача), що встановлюються НКРЕКП.
Другий міф ми також спростували.
Міф №3. Електромережі були побудовані за рахунок споживачів
Стосовно будівництва мереж за кошти споживачів – варто зазначити наступне: значна частина мереж була побудована в радянські часи і не за гроші споживачів. А ті мережі, що були побудовані після 1991 року, були побудовані за кошти відповідних обленерго (в подальшому ОСРів).
Так, в тарифі на розподіл (в сьогоднішній моделі «витрати+») є цільові кошти на інвестиційну програму та програму ремонтів. Вони частково фінансується за рахунок амортизаційних відрахувань ОСРів. І звичайно частина платежу за спожиту електричну енергію для населення включає розподіл. Але оплата спожитої послуги не є підставою вважати, що засоби які необхідні для її надання оплачені коштами споживача послуг.
Модель тарифоутворення для ОСРів називається «витрати+» і фінансово вона забезпечує, що споживач, споживаючи послугу, оплачує витрати понесені на її надання плюс заробіток провайдера послуги (ОСРа). В подальшому такі власні кошти ОСРа використовуються ним, у тому числі, для створення та модернізації власних основних засобів необхідних для надання послуг.
Якщо взяти на озброєння логіку Регулятора, я можу сміливо звернутися до СпортЛайфу, Київського метрополітену та кав’ярні під домом, що вони побудовані за мої гроші як споживача їх послуг (товарів).
Але, купуючи каву, а не претендую на кав’ярню чи кавомашину. Користуючись метрополітеном, я не висуваю претензії територіальній громаді міста Києва, що оплачую будівництво метро на Виноградар, хоча мені туди не треба.
В чому ж тоді різниця? Чому до електромереж якесь має бути інше ставлення?
Давайте використовувати ринкову логіку причинно наслідкового зв’язку, а не плановоекономічні упередження!
Третій міф було спростувати найлегше.
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 22735
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6349
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2504
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2273
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 1975