Про альтернативну енергетику та корпоративну відповідальність
Що спільного в IKEA, Adobe, Apple, Bank of America, BMW Group, Credit Agricole Group, General Motors, Facebook, Johnson&Johnson, Goldman Sachs, Google, H&M, Hewlett Packard Enterprise, Mars, Microsoft, Nike, Nestle, SAP, Tetra Pak, Unilever та чи може стат
Про енергетичну ініціативу
У 2014-му році у Нью-Йорку було започатковано особливудля світового енергетичного співтовариства ініціативу, яку було названо RE100.Низка впливових компаній (серед них – ті, що зазначені в анотації до цьогозапису) створили глобальний проект, за умовами якого вони взяли на себезобов’язання щодо переходу на стовідсоткове використання електроенергії звідновлюваних джерел до певного року (залежно від кожної компанії).
На сайті, присвяченому даній програмі зазначено, що наприватний сектор припадає біля половини світового споживання електроенергії.Однією з цілей колаборації є перемикання цього попиту на відновлювані джерелаенергії задля перетворення світового енергетичного ринку та остаточногопереходу до низьковуглецевої енергетики.
Компанії, які об’єднуються за даним принципом, єпредставниками найбільш широкого кола промисловості – від телекомунікацій таінформаційних технологій, до банківського сектору, роздрібного продажу,виготовлення харчових продуктів тощо (докладніше почитати про кожну можна наhttp://there100.org/companies). Найбільше розповсюдження ініціатива знайшла уЗахідній Європі та США, але починає набирати обертів в Індії та Китаї.
Майбутнім учасникам пропонується створити соціальну мету щодо забезпеченнясебе електроенергією на 100% з відновлюваних джерел на певну, визначенуособисто, дату. Наприклад, IKEA ставитьза мету досягнення таких показників до 2020 року, BROAD Group (китайськийвиробник устаткування для кондиціювання повітря) – до 2045-го, а General Motorsта Johnson & Johnson – до 2050-го року. Особливе значення полягає навіть нев тому, коли дану мету буде досягнуто, а в тому, що дані компанії обирають длясебе саме цей шлях як єдино можливий.
Члени ініціативи проводять постійну роботу зудосконалення підходів щодо досягнення поставленої цілі та «роботи надпомилками». Так, періодичні звіти, тематичні заходи та взаємна підтримка єобов’язковими.
Про соціальну відповідальність
Про доцільність або навіть необхідність впровадженняелементів корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) у бізнеснаписано вже багато (якщо цікаво, можна почитати як від класики жанру (Davis K.Can Business Afford to Ignore Social Responsibilities? // CaliforniaManagement Review, Vol 2, Issue 3, pp. 70 – 76), до останніх українськихфундаментальних надбань у галузі (Мозговий, Я. І. Фінансові відносини банку зістейкхолдерами на засадах корпоративної соціальної відповідальності [Текст] :дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.00.08 - гроші,фінанси і кредит / Я. І. Мозговий ; ДВНЗ «УАБС НБУ». - Суми, 2013. – 240 с.)),тому зупинятися на дискусії, чому це потрібно, нема сенсу. Корпоративнасоціальна відповідальність – обов’язковий елемент для компанії, яка прагне дорозширення, плідного співробітництва на всіх рівнях, особливо міжнародному.
Про реалізацію декларацій
Виникає інше питання – навіщо корпораціям витрачатисясаме на альтернативну енергетику, адже на всіх рівнях владою задекларованомаксимальне сприяння цьому процесові і проблем при такій підтримці виникнути неповинно.
Безумовно, задекларовано багато; з практикою реалізаціїстратегій все набагато складніше. Серед прикладів, які значно погіршили віру вперспективність «альтернативки» – коливання ставок «зеленого тарифу», іззначним його зниженням у 2015-му (див. наприклад Постанову Національноїкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальнихпослуг «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року№ 105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамкахтимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» від 31 січня2015 р. № 157; створення ситуації, коли неможливо було скористатисязаконодавчо встановленими пільгами для ввезення устаткування, матеріалів длявикористання в галузі альтернативної енергетики (з втрати чинності 29 грудня2014 р. Постановою Кабінету Міністрів «Питання ввезення на митну територіюУкраїни енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування такомплектуючих» від 14 травня 2008 р. № 444 та тривалий час до прийняття новогоПорядку (який, до речі, також не став панацеєю)) тощо.
Деякі причини такого безладу об’єктивні, деякі –викликані халатністю або бажанням задовольнити власні інтереси. Не останню рольграє політичне протистояння, коли за боротьбою за владу стає не до сталогорозвитку. В будь-якому разі, проблем у відновлюваній енергетиці набагато більшеніж рішень.
Про бізнес та долю країни
Деякий час тому я спілкувалася з надзвичайним із моєїточки зору фахівцем. Протягом життя він працював і державним службовцем, іспеціалістом із розвитку територій, і консультантом зі стратегічногопланування. В тому числі він мав відношення до впровадження окремих елементівКСВ на місцях розташування підприємств одного з великих холдингів. Серед іншоговін зазначив, що реально декларовані позитивні зміни було впроваджено лише в одномувипадку: в рамках заходів з реалізації визначених напрямів КСВ корпорації.Безперечно, це думка лише одного фахівця, проте я поглянула на здатностіпідприємницьких кіл до впровадження змін іншими очима.
Сьогодні альтернативна енергетика стає мейнстримомрозвитку світового енергетичного співтовариства. Наразі зусиль публічної владине вистачає щоб надати реальний поштовх для її розвитку в країні. Напевно, єдинимвиходом буде попросити допомоги в бізнес кіл. Щодо впровадження ініціатив,подібних до RE100(це можна і треба робити врамках програм КСО, тож зробити не лише морально почесним, а й у майбутньомуматеріально вигідним). Щодо реального впровадження в себе технологій альтернативної енергетики.Щодо контролю за діями публічної влади та лобіювання прогресивних змін. Щодовиходу з цими ідеями на світовий рівень, де про Україну мають почути як продержаву, яка намагається при пошуку свого шляху робити це на користь усьогосвіту.
- Фінансові вигоди від цифровізації: як скоротити витрати та покращити фінансову прозорість? Олександр Вернігора вчора о 11:31
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко 14.03.2025 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля 14.03.2025 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда 14.03.2025 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
10484
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 10299
-
Дніпро — це офіси, SOHO й ескортниці? Репортаж про життя міста під час війни
7850
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 6777
-
Citigroup попередив, що нафта нижче від $60 за барель підірве видобуток у США
Бізнес 6030