Українські ломоносови
Опорні школи стали панацеєю від загального занепаду якості освіти.
Опорні школи стали панацеєю від загального занепаду якості освіти. Сьогодні саме їх називають дверима до високоякісного процесу навчання. І це в умовах, коли так грубо порушено конституційне право кожного громадянина України на освіту і, відповідно, на рівний доступ до неї. І це не просто заява. Це моя думка, що має досить вагоме обгрунтування.
Ми мріємо створити конкурентоздатну економіку, науку, підприємництво і т.п. Але не маємо відповіді на головне запитання: а хто їх буде створювати? Чи здатна сьогоднішня система освіти виховати цих творців?!
Розпочнемо з малого – зі школи. Вже 25 років поспіль на теренах нашої держави відбувається будь-що, тільки не ефективні реформи, в тому числі й у галузі освіти.
Згадайте 1993 рік. Саме тоді вперше тестували аналоги сучасного ЗНО. Потім щорічна зміна програм, підручників, підходів, умов вступу до вишів, отримання наукових ступенів тощо. Змінилось багато що. Окрім нескінченного політичного популізму та спекуляцій у тих галузях, де можна вкрасти, приспавши увагу українців солодкими обіцянками та прогнозами. А що ми реально отримали за 25 років? Стабільне зниження заробітних плат та соціального забезпечення педагогів, яке останніми роками все менше відповідає вимогам нормального існування.
І зараз нова псевдореформа – створення опорних шкіл. А це: закупівля шкільних автобусів та 700 млн грн з державного бюджету України на 2016 рік.
А тепер просто цифри: за заявами МОН, в Україні 613 шкіл, в яких навчається менше ніж 25 учнів (чи враховані тут учні початкової школи, невідомо), всього по Україні таких учнів трохи понад 15 000. У цьому році в результаті скандального тендеру, про який вже усі розказали, закуплено 1000 автобусів. Тобто на кожних 15 дітей - по 1 автобусу.
Виникає ряд запитань:
1) Що економимо?
2) Де заявлена ефективність використання бюджетних коштів?
3) Де шкільні автобуси, які були закуплені у попередні роки?
4) Кого і куди вони возять?
5) Чи пристосовані усі ці шкільні автобуси до наших доріг місцевого значення – по яких сьогодні може пересуватися або гужовий транспорт, або великогабаритні важкогрузи, які вивозять українське зерно в порти для продажу закордон?
Найбільш цікаве те, що на закупівлю саме цих автобусів передбачено 500 млн грн. А на решту - 200 млн грн - передбачено оснащення шкіл. Вибачте, але чим саме ми будемо на ці кошти оснащувати школи?
Гарним кольором стін хіба що та металопластиковими вікнами, якщо грошей вистачить. Невже лише це є запорукою ефективного процесу навчання.
Очевидним залишається одне – чим складніша схема, тим легше поцупити гроші. А насправді є багато простих рішень, які вже зараз зможуть змінити систему освіти:
1) у сільській місцевості об’єднати школи і садочки в одному приміщенні;
2) створити районні центри управління навчальними закладами, тим самим скоротивши витрати на утримання;
3) створити умови для ефективного приватно-державного партнерства у цьому секторі (сьогодні, наприклад, аграрії, як ніхто інший, зацікавлені в тому, щоб люди не їхали з села, а поверталися після отримання відповідної освіти);
4) проаналізувати, що ефективніше – возити дітей у «тарантасах» чи може висококваліфікованого вчителя;
5) і найголовніше – реформу треба починати з процесу підготовки педагогічних кадрів та підвищення їх соціальних гарантій.
Ніби все просто, але так складно для можновладців… Цікаво, де вони навчались…?
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нація вбивць 370
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 214
- Професії зникають, навички – у тренді 141
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 120
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14429
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 12848
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11482
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9281
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9281