За страйк працівники платитимуть роботодавцю
Ще один антисоціальний законопроект від Зе-влади
У парламенті наприкінці грудня було зареєстровано законопроект № 2682 "Про страйки та локаути", поданий групою депутатів від правлячої Зе-більшості (Третьякова і ко).
Він має скасувати Закон про колективні трудові спори. Законопроект пропонує прибрати з українського правового поля процедуру колективного трудового спору!
На заміну пропонується введення спеціальної страйкової процедури, що складається з:
а) висування вимог;
б) переговорів;
в) попередження про страйк;
г) страйку;
ґ) припинення страйку.
Висування вимог здійснюється шляхом збору підписів більш як половини працівників підприємства або його підрозділу. Також вимоги може висунути профспілка, що об'єднує більшість працівників підприємства чи його підрозділу.
На весь час з моменту отримання повідомлення і до моменту початку страйку роботодавець може зупинити роботу підприємства ...
До речі, локаут означає, що підприємство тимчасово закривається, а всі страйкуючі робітники звільняються одним розписом пера. Після чого на їх місце наймаються так звані "штрейкбрехери" - це слово так буквально і перекладається, "ті, хто ламає страйк".
Крім того роботодавець наділений правом обмежити здійснення працівниками права на страйк як в цілому, так і окремо блокування працівниками відвантаження продукції.
У разі порушення встановленої формальної процедури роботодавець отримує право на відшкодування працівниками втрат, понесених роботодавцем від страйку.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 539
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 316
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 129
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 119
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 81
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 27598
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3570
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3261
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3222
-
Як потрапити в розвідку: покроковий гід
3082