Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році
Іноземні компанії мають вийти з Росії тому, що компанії, які продовжують працювати в країні, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні
З початком вторгнення Росії в Україну світ закликав відповідальний іноземний бізнес розірвати зв’язки з Росією.
Секторальні санкції, введені урядами різних країн щодо цілих секторів російської економіки, також повинні стимулювати ці добровільні дії.
Підприємства мають вийти з Росії ще й тому, що компанії, які продовжують працювати в Росії, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні. Вони забезпечують Росію сучасними технологіями, збільшують економічну конкуренцію та розвиток країни.
Починаючи з 24 лютого 2022 року багато найбільших іноземних компаній в РФ оголосили про намір добровільно припинити свою діяльність і залишити ринок.
Щоб оцінити ступінь присутності іноземного капіталу в РФ, а також відстежити виконання наданих обіцянок, KSE Institute запустив проект «Самосанкції/LeaveRussia».
В рамках його ми збираємо інформацію про дії іноземних компаній щодо їх подальшої роботи з Росією (надаємо компаніям один із чотирьох статусів - “залишаються”, “вичікують”, “виходять” або “вийшли” ) та збираємо інформацію про активи іноземних власників в РФ.
У цій роботі ми аналізуємо, як змінилася виручка і прибуток іноземних компаній в РФ за минулий 2022 рік.
На початку травня 2023 року ми зібрали оновлені фінансові результати з російського реєстру юридичних осіб ЕГРЮЛ. На той час фінансові результати були доступні для ~1700 із 1850 юридичних осіб, які знаходяться в нашій базі даних як такі, що мають в РФ власні юридичні особи (контрольні частки в статутному капіталі ООО або АО).
Загальна виручка цих 1700 юридичних осіб у 2022 році впала на 42% – з 304 млрд доларів до 214 млрд доларів. Прибуток впав на 19% - з 16,8 до 14,1 млрд доларів.
Зміни виручки не однакові в залежності від статусів компаній.

Компанії, які виходять або вже пішли, мали вдвічі менше доходів у 2022 році. Ті, хто залишається або вичікує - мали майже однакові доходи в порівнянні з 2021 роком.
Також, ті компанії, які «залишаються» і «вичікують», збільшили прибуток при майже незмінному доході - ймовірно, через зростання цін або через зниження конкуренції і отримання долі ринку тих, які вийшли з країни.
Найбільше фінансово страждають ті, хто тривалий час виходить. Це говорить про те, що зволікання з виходом шкодить, перш за все, самим компаніям. Найбільш платоспроможні покупці вже скупили найпривабливіші активи тих, хто пішов першими, і тепер російська влада ускладнює подальший вихід.
Ті, хто пішов, працюють краще, ніж ті, хто тільки йде. Важливо розуміти, що активи не закриваються, а передаються новим місцевим власникам або місцевому менеджменту, які відновлюють свою діяльність. Екс-власники також зацікавлені у підтримці діяльності активів. Наприклад, продаж заводів Renault минулого літа російському державному агентству включав важливий пункт, який дозволяв автовиробнику переглянути повернення до своїх найсучасніших складальних ліній через шість років. Компанія заявила, що отримає фінансові збитки в розмірі 2,2 млрд євро за вихід з Росії. Або Carlsberg планує продати свої російські підрозділи до середини 2023 року. Але виконавчий директор Cees 't Hart сказав, що Carlsberg бажає домовитись про таку умову про викуп, яка дозволить їй викупити російські активи пізніше.
Крім того, доходи та прибутки відрізняються залежно від сектора.

Найбільше збільшили виручку виробники споживчих товарів/циклічних товарів. Вони також є одними з лідерів за зростанням прибутку. Це можна пояснити тим, що такі компанії як правило не залишають російський ринок, наприклад Nestle або Mondelēz. У жовтні 2022 року генеральний директор Mondelēz International Дірк Ван де Пут захистив рішення залишитися в Росії: «Ми продаємо шоколад і печиво. У деяких країнах печиво вважається частиною нормальної дієти, [у] багатьох країнах печиво є сніданком. Тому ми відчуваємо які ми доставляємо звичайному споживачеві в Росії». Під приводом захисту звичайного споживача транснаціональні компанії, такі як Mondelēz, скористалися можливістю та активізували свою діяльність у Російській Федерації. Mondelēz збільшила доходи в РФ на 45% - до 1,34 млрд доларів.
Тому Україні та іншим країнам світу потрібно не лише продовжувати тиск на ті компанії, які залишаються, але й ретельно виявляти справжню поведінку компаній і запроваджувати до них нові торгові обмеження та санкції, оскільки вони (за своїм бажанням зберегти бізнес) прямо чи опосередковано спонсорують російську агресію в Україні.
Ознайомитися з повним текстом нашого масштабного дослідження «Як змінилися доходи іноземного бізнесу в РФ в 2022 році і чому так багато компаній досі не йдуть» англійською мовою можна за посиланням: https://bit.ly/3BUYgQU
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 717
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 621
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 263
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35830
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11605
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6318
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3895
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2606