Чи варто фарбувати газон? Коротка історія розвитку ринку штучної трави
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Для України ринок штучної трави є новим і незвичайним. Насправді ж у світі все почалося ще у 1960-х роках, коли вчені почали шукати ефективну заміну натуральному газону для спортивних потреб.
Вперше про штучне трав’яне покриття заговорили у 1965 році. Саме тоді був побудований перший критий стадіон у світі – Астродом у Х’юстоні, штат Техас (NRG Astrodome). Поле стадіону було вкрите натуральним газоном, а купол був зроблений з прозорого матеріалу, щоб на траву потрапляла достатня кількість сонячного світла.
Але вже перші ігри виявили одну суттєву проблему. Відблиски сонця від куполу сліпили футболістів, на яких летів м’яч. Дах довелося зафарбувати, та від цього трава перестала отримувати таке необхідне для росту світло. Наприкінці 1965 року на стадіоні настав той незручний момент, коли власникам довелося пофарбувати великі ділянки засохлої трави зеленою фарбою.
Цей момент став переломним в історії футболу, адже на сцену, тобто на футбольне поле, вперше вийшла штучна трава. Нова ера розпочалася у 1966 році, коли на Астродомі вперше було вкладене штучне покриття, яке на той час виготовлялося з нейлону. Це був перший випадок, коли штучна трава була використана для ігор вищої спортивної ліги. Бренд трав’яного покриття, який було використано на цьому стадіоні, мав таку ж «космічну» назву – AstroTurf. Успіх стадіону був настільки гучним, що невдовзі словом «AstroTurf» стали називати будь-яку штучну траву.
До Європи штучна трава завітала трохи пізніше, в 1970-х. Вона вже була зроблена з поліпропілену, який був дешевшим і м’якшим за нейлон. У 1980-х штучний газон увійшов в моду, його почали використовувати не лише на спортивних майданчиках, а й в школах і дитячих садках, в басейнах, у заміських будинках і навіть на вітринах магазинів.
Черговий ривок на даному ринку стався наприкінці 1990-х років, коли вчені розробили нові, м’якші і більш стійкі волокна з поліетилену. Розпочався справжній бум у переобладнанні спортивних майданчиків, футбольних полів, а разом з тим тисячі приватних будинків, бізнесів і муніципалітетів почали використовувати штучну траву для озеленення простору. Протягом двох наступних десятиліть каскад проривних інновацій в галузі штучного покриття дозволив досягнути того рівня, коли штучна трава стала максимально схожою на справжню за своїми характеристиками для спорту, а в певних випадках – і більш безпечною для спортсменів.
До чого тут Україна, спитаєте ви? Адже майже 50 років ми залишалися осторонь усіх перипетій на світових ринках, і у нас досі практично не використовується штучне покриття. З іншого боку, зараз ми маємо можливість перескочити у майбутнє та почати грати на стадіонах та майданчиках з покриттям третього покоління, як у сучасних спортивних комплексах Європи та США. Саме така трава буде невдовзі виготовлятися у нас, в Україні. Українські стадіони з цим покриттям можуть забути про необхідність підстригати, підживлювати, забезпечувати світлом, а може навіть і фарбувати траву. При цьому, замість 4 ігор на тиждень, які витримує натуральний газон, на штучному можна грати практично цілодобово. Це означає, що набагато більше людей зможуть займатися спортом у комфортних і безпечних умовах.
Про особливості штучної трави третього покоління розповім у наступному блозі.
- Як електронний документообіг трансформує великі компанії: досвід, що працює Олександр Вернигора 10:17
- Як правильно обрати тип експертизи для ювелірних виробів: поради експерта Віктор Худоченко вчора о 18:25
- Что грозит отсрочке студентов от мобилизации: анализ законопроекта №13193 Віра Тарасенко 10.06.2025 22:13
- На сцену виходить Дональд Федорович, в руках тримає череп Дана Ярова 10.06.2025 19:35
- Неочевидні деталі, від яких залежить успіх івенту Олексій Куліков 10.06.2025 13:46
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта Юрій Григоренко 10.06.2025 12:46
- Невидимий бізнес не заробляє Олеся Стойко 10.06.2025 09:43
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 09.06.2025 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 09.06.2025 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 09.06.2025 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 09.06.2025 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 09.06.2025 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 09.06.2025 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09.06.2025 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін 133
- Судова експертиза для адвокатів: як не програти справу через неправильний вибір експерта 110
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання 107
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою 96
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 87
-
Що їсти ввечері, коли хочеш схуднути, – білкова вечеря: що це і як додати її в раціон
Життя 15158
-
Відставка Драпатого і призначення Мадяра: аналіз кадрових перестановок у ЗСУ
12810
-
"Я більше не можу": як почати відпочивати без тривоги, сорому і внутрішнього критика
Життя 9021
-
У Волинській області відкрили новий завод з перероблення курятини за 60 млн євро
Бізнес 7158
-
Найбільша у світі лізингова компанія отримає $1 млрд за вкрадені Росією літаки
Бізнес 6707