Грошова допомога полоненим: чи зберігається зарплатня?
Як отримати законні виплати та не втратити зарплатню.
За минулий 2023 рік Міністерство реінтеграції спрямувало понад 658 млн грн на виплати державної грошової допомоги особам, яких звільнили з полону та родинам тих, хто ще перебуває у полоні ворога. Мова йде про те, що держава відзвітувала про зобов’язання робити одноразову та щорічну допомогу у розмірі 100 тисяч гривень військовим, які вийшли з полону та родинам тих, хто ще там перебуває. До речі, це стосується не лише військових, а й політв’язнів та цивільних заручників.
Важливе зауваження, що для отримання цих виплат, свій висновок має надати спеціальна комісія, яка працює при міністерстві реінтеграції. Основна функція цієї комісії – це встановити, що людина потрапила до полону саме в результаті військової агресії. В цьому контексті треба ще нагадати, що довідка про перебування військовослужбовців у полоні входить по переліку обов’язкових документів, які треба подавати до Комісії з питань встановлення фактів позбавлення особи свободи в результаті збройної агресії проти України. Виплати державної допомоги у розмірі 100 тисяч гривень будуть нараховані лише після висновку комісії.
Але не треба плутати цю одноразову допомогу з зарплатнею, яка має зберігатися за військовослужбовцями. Це регулюється п. 6 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх родин». Виходячи з положень цього закону, за військовими зберігаються виплати у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військове звання, надбавки за вислугу та всі інші додаткові види грошового забезпечення. Тобто, родини бійців мають право на щомісячну виплату коштів – у разі якщо військовий перебуває у полоні або він вважається безвісно зниклим.
Щоб запустити механізм отримання цих виплат, члени родини мають звернутися з відповідною заявою на ім’я командира частини або керівника того відомства або установи, де працював безвісно зниклий або полонений. Це регулює постанова Кабміну від 30 листопада 2016 грудня №884. Але однієї заяви замало, до неї треба зібрати це перелік певних документів: копії паспортів повнолітніх членів родин з реєстрацією про місце проживання, довідки про реєстрації місця проживання членів родини, копії свідоцтва про шлюб (якщо військовий одружений), копії свідоцтв про народження дітей, копію документа, що підтверджує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Ще одне важливе зауваження, що отримувати допомогу може не лише дружина, а й повнолітні діти полоненого. Для цього треба лише довести, що військовий проживав з ними до полону. Ще одна категорія, яка може отримувати зарплатню військового – це законні представники або усиновлювачі неповнолітніх дітей. У разі, якщо полонений військовий не був одружений та не мав дітей – грошову допомогу можуть отримувати його батьки.
До речі, якщо Комісія Мінреінтеграції встановить, що військовий добровільно здався у полон – це буде підставою для відмови в виплатах.
Виходячи з цієї практики, родинам полонених або зниклих, теж не треба зволікати з тим, щоб розпочинати оформлення документів. Тому що, родини полонених мають право на виплати з першого дня його зникнення (потрапляння до полону).
Зрозуміло, що нарахування йдуть не автоматично та є випадки, коли виплати призначаються лише після визнання людини зниклої безвісти за рішенням суду. З огляду на це, самою важливою порадою для родин полонених бійців, буде не зволікати з проходженням всіх етапів розгляду. В цьому питанні треба знати, що більшість таких питань вирішується на етапі адвокатських запитів, не доходячи до суду. Це працює завдяки тому, що у військових частинах розуміють, що закон зобов’язує їх швидко реагувати на адвокатські запити та відтягувати відповіді на запити, які йдуть від цивільних.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 599
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35778
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11582
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5988
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3110
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1902