Зелені кредити для бізнесу
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зелен
В банківській сфері відбувається певна революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу. Все більше банків починають кредитувати проекти по зеленій енергетиці (сонце, вітер, біомаса, малі ГЕС) прирівнюючи надходження від продажу електроенергії по зеленому тарифу до експортної виручки. Це дозволяє знизити валютні ризики і видавати кредити під 6-7% річних у валюті, що є досить привабливим для банків. До цього, банки розглядали проекти по зеленому тарифу як продаж електроенергії за гривні на внутрішній ринок.
Для інформації: зелений тариф – це - економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні встановлений зелений тариф прив’язаний до євро і перераховується НКРЕП відповідно до змін курсу гривня/євро та встановлений до 2030 року. Тобто, фактично це експорт!
Укргазбанк був першим, хто почав фінансувати зелену енергетику прирівнюючи зелений тариф до експортної виручки. В 2016 році банк профінансував 128 МВт зеленої енергетики на суму 100-120 млн.дол. У зв’язку із значним ажіотажем Укргазбанк вже вибірково фінансує найкращі проекти, влаштовує такі собі змагання проектів, підвищує ставку. Слідом за Укргазбанком йдуть й інші банки, які теж активно почали відшуковувати цікаві проекти з найменшими ризиками, високою мірою готовності, щоб і собі зайти на цей ринок. Різноманітні програми є у Прокредітбанк, Піреус Банк, ОТП Банк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффазен Аваль, Альфа банк та інші.
Працюючи з нашими клієнтами власниками проектів, девелоперами, українськими та іноземними компаніями ми сумарно назбирали 2 500 – 3 000 МВт перспективних проектів з датами реалізації протягом наступних 5-7 років, з яких 15-20% відсотків високої ступеню готовності і реалізації в найближчі 2-3 роки.
Сонце і вода: найпривабливіші для фінансування банками проекти через простоту реалізації і зрозумілість, особливо сонячні електростанції, які мають низький поріг входження і широкий вибір потужностей і місця реалізації: від 100-200 тис.дол для 200-400 КВт СЕС, проектування, будівництво і запуск можливо здійснити за рік..
Вітер: привабливі і швидкоокупні, в порівнянні з сонцем і водою, але поріг входження починається з пару мільйонів доларів, до того ж рік-два підготовчих робіт і будівництва. Великі електростанції більше 70-100 МВт «непідйомні» для фінансування банками не з ТОП-5, у зв’язку з обмеженнями НБУ щодо видачі розміру кредитних коштів в одні руки.
Біомаса: найцікавіша і найскладніша зелена енергетика. Про проекти будівництва електростанцій на твердій біомасі (відходи деревини, солома, лушпиння соняшнику) чи газоподібній (біогаз, синтезгаз) говорять вже доволі часу, але за весь час було реалізовано лише декілька проектів. Хоча цей вид зеленої енергетики комплементарний: створює найбільше робочих місць, вирішує питання не тільки енергетики, а й переробки органічних відходів тощо. Найбільше проектами цікавляться олійноекстраційні заводи, цукрові заводи, молочні заводи, тваринні ферми.
Якщо раніше проекти фінансувались здебільшого міжнародними фінансовими установами (ЄБРР, IFC, ЄІБ тощо), то зараз відбувається справжня революція у фінансуванні проектів по зеленому тарифу українськими банками, які перебирають ініціативу у міжнародно-фінансових установ і часом пропонують привабливіші умови, ніж IFC чи ЄБРР. Вікно можливостей триватиме 1-2 роки, так як при збільшенні відновлювальних джерел до 5-10% від загального обсягу виробленої електроенергії необхідно буде збалансовувати іншими джерелами, будувати маневрові потужності і дозволи підключення будуть видавати вибірково. На сьогодні ж реалізація проектів протоптана значною кількістю вже реалізованих проектів і зараз більшість банків дають зелене світло зеленій енергетиці. Тож, питайте свої банки про валютне кредитування проектів виробництва електроенергії по зеленому тарифу.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13888
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13538
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5196
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5001
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4797