Фінансова модель університетів майбутнього
Університети можуть і мають забезпечувати власний розвиток через різноманіття джерел фінансування, не переносячи тягар фінансування на студентів
Сучасний університет має забезпечувати комфортне навчання, підтримувати дослідження, інвестувати в інфраструктуру та цифровізацію. Але як це зробити, якщо фінансові ресурси обмежені, а підвищення вартості навчання – не є прийнятним рішенням?
Світовий досвід показує, що університети можуть і мають забезпечувати власний розвиток через різноманіття джерел фінансування, не переносячи тягар фінансування на студентів. Гранти, міжнародні фонди, співпраця з бізнесом та державні інвестиційні програми можуть стати основою для нової фінансової моделі українських університетів.
Проблеми традиційної фінансової моделі університетів
Наразі фінансування більшості українських університетів здебільшого базується на двох основних джерелах: державному бюджеті та коштах студентів-контрактників. Державне фінансування часто не покриває всіх потреб, а збільшення вартості контрактної освіти викликає негативний суспільний резонанс і зменшує доступність освіти для молоді.
В результаті університети стикаються з хронічною нестачею коштів для модернізації, підтримки наукових досліджень та забезпечення гідних умов праці викладачам. Це призводить до відтоку кадрів, зниження конкурентоспроможності вищої освіти та недостатньої інтеграції у світовий академічний простір.
Щоб змінити ситуацію, необхідно запровадити фінансову модель, яка ґрунтується на диверсифікації джерел доходів та активному залученні зовнішніх інвестицій в освіту та науку.
Які альтернативні джерела фінансування може використовувати університет?
Університети у провідних країнах світу вже давно покладаються на різноманіття джерел фінансування, що дозволяє їм стабільно розвиватися, підвищувати якість освіти та водночас зберігати її привабливість для студентів. Українські виші також можуть скористатися цими механізмами.
Грантове фінансування та міжнародні фонди
Один із найпотужніших інструментів для університетів – це залучення міжнародних грантів. Європейські програми, такі як Erasmus+, Horizon Europe, Fulbright, Jean Monnet, пропонують значні можливості для фінансування наукових досліджень, освітніх ініціатив та інфраструктурних проєктів.
Для ефективного використання цього ресурсу університетам потрібно створювати спеціальні офіси або підрозділи з написання грантових заявок та координації міжнародних проєктів. Важливо, щоб викладачі та науковці отримували підтримку у підготовці заявок, у формуванні консорціумів з європейськими партнерами для участі у великих міжнародних проєктах.
У Львівському університеті ми вже маємо паростки такої діяльності - ми стали одними з перших, які подалися та отримали гранти за підпрограмами ERASMUS+ - Співпраця у сфері вищої освіти (KA220-HED), співпраці у сфері молоді (KA220-YOU), Erasmus Mundus Design Measures (EMDM), Virtual Exchanges in Higher Education and Youth.
Співпраця з бізнесом та корпоративне партнерство
Світова практика доводить, що найкращі університети розвиваються завдяки активній співпраці з бізнесом. Компанії зацікавлені у підготовці висококваліфікованих спеціалістів, тому готові інвестувати в освіту через створення спільних освітніх програм, лабораторій, дослідницьких центрів, корпоративних кафедр та стажувань.
Університети можуть залучати бізнес до фінансування освітніх ініціатив через:
Цільові стипендії та гранти для студентів.
Фінансування лабораторій та дослідницьких проєктів.
Створення програм дуальної освіти, коли студенти частину навчання проходять у реальному виробничому середовищі.
Комерціалізацію наукових розробок, коли результати університетських досліджень передаються бізнесу для практичного впровадження.
Такий підхід вигідний всім: університет отримує фінансування, студенти – можливість навчатися на реальних кейсах, а компанії – підготовлених спеціалістів, які готові працювати одразу після випуску.
Приклад багатьох університетів України показує, що долучати компанії це цілком реалістичне завдання. Так ми у Львівському університеті за останні роки відкрили два десятки лабораторій за підтримки індустрії. Важливо такі речі підтримувати та масштабувати.
Ендаумент-фонди – стратегічний інструмент довгострокового фінансування
У багатьох провідних університетах світу діють ендаумент-фонди – спеціальні інвестиційні фонди, кошти з яких використовуються для підтримки освітніх програм, науки та стипендій. Наприклад, у Гарвардському університеті такий фонд становить понад 50 мільярдів доларів і дає можливість фінансувати університет без необхідності збільшення плати за навчання.
Українські університети можуть започаткувати подібні фонди, залучаючи кошти від бізнесу, випускників, благодійних організацій та меценатів. Важливо, щоб ці фонди працювали прозоро, а їхнє управління здійснювалося незалежними організаціями.
Розвиток університетської інфраструктури та послуг
Додатковим джерелом доходів може стати розвиток університетської інфраструктури. Наприклад, виші можуть створювати технопарки, інноваційні хаби, коворкінги, які будуть доступні не лише для студентів, а й для стартапів та підприємців.
Також університети можуть розвивати власні послуги – видавничу діяльність, наукові консалтингові центри, сертифікаційні курси, що генеруватимуть додаткові доходи.
Що це дасть українським університетам?
Запровадження такої фінансової моделі дасть університетам можливість розвиватися без необхідності суттєвого збільшення вартості навчання.
По-перше, це дозволить створити гідні умови праці для викладачів, залучати міжнародних експертів і підтримувати дослідницьку діяльність.
По-друге, університети зможуть модернізувати навчальні програми, лабораторії, цифрові платформи та інфраструктуру, що підвищить якість освіти.
По-третє, співпраця з бізнесом та міжнародними партнерами зробить українські університети конкурентоспроможними на світовій арені, що сприятиме залученню іноземних студентів і підвищенню їхніх позицій у міжнародних рейтингах.
Фінансова модель університетів майбутнього має базуватися не на підвищенні вартості освіти, а на залученні грантів, міжнародного фінансування, партнерств із бізнесом та створенні власних ендаумент-фондів.
Якщо ми реалізуємо ці механізми, українські університети зможуть стати сильними, незалежними та інноваційними. А це означає, що освіта залишиться доступною для кожного студента, а якість навчання та наукових досліджень буде відповідати найкращим світовим стандартам.
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 261
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 244
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 155
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 87
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29286
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17395
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 12890
-
Офіційно: Єврокомісія пропонує включити Україну до зони роумінгу ЄС з 2026 року
Бізнес 12114
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 10630