Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду
Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон № 3886-IX, який викликав багато запитань та дискусій у юридичній спільноті. Зокрема, народні депутати передбачали, що цей закон декриміналізує дрібні крадіжки, тобто крадіжки на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ), що у 2024 році становить 3028 грн. Проте, фактично, зміни стосувалися не Кримінального кодексу (КК), а Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Це залишило відкритим питання щодо застосування нового закону до вже засуджених осіб та на тих, хто очікує на вирок.
Проблема зворотної дії закону
Відсутність змін у Кримінальному кодексі викликала сумніви щодо зворотної дії нового закону. Верховний Суд (ВС) зіткнувся з розбіжностями у судовій практиці: у справі № 278/1566/21, яка дійшла до Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду (ККС), було висловлено думку, що Закон № 3886-IX не може застосовуватися зворотно до кримінальних правопорушень, вчинених до його набрання чинності. Колегія суддів ВС, посилаючись на позицію Конституційного Суду України (КСУ), зазначила, що зміни до КУпАП не мають автоматичної зворотної дії в часі, оскільки вони не впливають на кримінальні положення безпосередньо.
Ця позиція відрізнялася від раніше висловленої у справі № 567/507/23, де ВС вказав на можливість застосування зворотної дії закону відповідно до статті 58 Конституції України. Це розбіжність у підходах виявилася ключовою у вирішенні долі багатьох справ, пов'язаних з дрібними крадіжками.
Прецедентний вирок і його значення
Справа, розглянута 7 жовтня 2024 року, стосувалася чоловіка, якого засудили за декілька епізодів крадіжок, скоєних у 2021 та 2022 роках. Вартість викрадених речей не перевищувала 2 НМ, але діяння кваліфікувалися як кримінальні правопорушення через проникнення до приміщень (що є кваліфікуючою ознакою згідно зі статтею 185 КК).
Об'єднана палата ККС ВС вирішила, що зміни, внесені до ст. 51 КУпАП, мають зворотну дію на підставі статті 5 КК, оскільки новий закон фактично скасовує кримінальну відповідальність за діяння, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2 НМ. Таким чином, особи, які вчинили дрібні крадіжки до набрання чинності Законом № 3886-IX, але чия шкода не перевищувала 2 НМ, не підлягають кримінальній відповідальності за статтею 185 КК.
Висновки та подальші перспективи
Це рішення стало важливим прецедентом, що відображає складність юридичних інтерпретацій, коли законодавство змінюється. Верховний Суд підтвердив, що Закон № 3886-IX фактично змінює підхід до кримінальної відповідальності за дрібні крадіжки, і ця зміна є суттєвою для практики судочинства в Україні.
Однак, остаточне закріплення цієї позиції вимагає подальших роз'яснень і вдосконалень в законодавстві, оскільки залишається ризик неоднакового тлумачення норм на практиці. Питання про те, чи дійсно декриміналізовані дрібні крадіжки, ще може ставати предметом нових судових розглядів та правових дискусій.
Чи декриміналізовані дрібні крадіжки?
Загалом, законодавче врегулювання дрібних крадіжок залишається складним і багатогранним питанням. Хоча зміни до КУпАП значно пом'якшують відповідальність за незначні правопорушення, на практиці це не завжди відображається у кримінальній площині. Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 711
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 601
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 242
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35785
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11587
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6028
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3238
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1920