Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
23.05.2014 15:40
7 мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в
Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти.
Сім мільйонів українців не можуть виплатити кредити, взяті свого часу в іноземній валюті, це сталося з незалежних від громади і держави причин. Військова агресія Росії призвела до того, що Національний банк України не зміг виконати своєї функції щодо підтримання стабільності національної валюти. Я отримав звернення від ГО «Правдива країна» з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти громаді досягнути справедливості.Невтручання держави у вирішення цієї проблеми може призвести до економічної та соціальної катастрофи в країні. Адже сім мільйонів громадян – це фактично кожен 6 громадянин України. І питання не в тому, що громадяни погрожують національним страйком (Україну, здається, вже ніяким страйком, і ніяким Майданом не злякаєш), а в тому, що влада не може не чути такого потужного крику «SOS» від своїх громадян. І ці громадяни, і банки, і держава, і НБУ – усі постраждали від масової крадіжки ресурсів Януковичем, від інтервенції Росії і необхідності виділяти більше грошей на оборону, І тому всі разом мають вирішити цю проблему так, щоб втрати лягли рівно на всі сторони, а не лише на громадян чи не лише на банк, чи не лише на державу. Із загальної біди треба виходити загальними зусиллями. І якщо вже затягувати пояси, то всім.
Як повідомила ГО «Правдива країна», до квітневої валютної кризи приватні валютні кредити оцінювалися у понад 80 млрд. грн. Тепер, у зв’язку зі зміною курсу долара, вони сягають 120 млрд. грн. Щомісячна виплата відсотків, як вони стверджують, складає близько 2 млрд. грн. Але 80 % цих платежів є проблемними.
Тож, якщо держава не втрутиться у ситуацію, то постраждають і громадяни, які взяли кредит, оскільки вони не зможуть його сплачувати, і банки, які так ніколи і не отримають левову частку боргів. Саме тому, я закликав Уряд і Нацбанк почути цих громадян і запропонувати компромісний варіант виходу із ситуації. Ще раз повторюю: питання не повинно вирішуватись на користь лише однієї сторони. Вирішення повинно бути рівно невигідне всім, а значить і рівно вигідним.
Тому я звернувся до голови Нацбанку із пропозиціями громадян, серед яких: перевести валютні кредити в гривневі по курсу Нацбанку на дату підписання кредитного договору з фіксованою процентною ставкою, діючою на той час; ввести мораторій на відчуження банками заставного майна позичальників на строк до повного врегулювання питання з позичальниками; провести повне списання банками всіх штрафних санкцій; розробити лояльну для позичальників програму доступної реструктуризації заборгованості та кредитних канікул та інше. А також з проханням запропонувати свій варіант вирішення проблеми.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
Топ за тиждень
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 264
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 205
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 94
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання 79
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 59
Популярне
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38131
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 31409
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
18341
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 14225
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 13884
Контакти
E-mail: [email protected]