Про облікову ставку НБУ та її вплив на відсотки за депозитами населення
Найближчі місяці можуть стати найкращим моментом для заробітку українських вкладників – на них припаде пік прибутковостей за депозитами
Уже зараз середні прибутковості за гривневими вкладеннями (UIRD) за банківською системою перебувають у районі 13,7-14,6% річних. А лідерами в цій частині є необанки, які в цей же час пропонують вкладникам до 18%, а деякі накидають 1% річних під акції або розіграші. Ринок перебуває на максимумі.
Але тепер виникло й інше питання – як довго він там залишатиметься?
Моя думка: не факт, що дуже довго, тож усім охочим відкрити гривневі депозити на вигідних умовах варто поквапитися.
На фінансовому ринку всерйоз заговорили про можливість зниження Національним банком розміру своєї облікової ставки. Багато хто чекав цього просто цього місяця – рішення правління НБУ було озвучено 15 червня. Наводилися логічні аргументи про поетапне зниження індексу інфляції, який сягнув 15,3% у травні, що є передумовою. Однак цього не сталося, регулятор вирішив зберегти ставку на рівні 25%, яка була встановлена ще у червні 2022-го. Мабуть, очікуючи закріплення цього тренду (щодо зниження інфляції), що в принципі також можна зрозуміти. Нацбанк проводить зважену і продуману монетарну політику, яка вже пройшла випробування великою війною і кризою в економіці.
Однак НБУ все ж таки допускає зниження своєї облікової ставки, про що повідомив банківську спільноту, коли зажадав прорахунку їхніх стратегій до 2025 року разом з оцінкою SREP. У його макропоказниках зазначено, що банки мають усе розраховувати з урахуванням можливого зниження ставки до IV кв. 2023 року з 25% до 23,2%. А також подальшого просідання спочатку до 20,3% у II кв. 2024-го і навіть до 18,8% у IV кв. 2024-го.
Стало очевидно, що в міру зниження інфляції до 9,6-12,8% (як зазначено в його макропоказниках) Національний банк чекає і зниження вартості гривневого ресурсу – облікової ставки. Тут є прямий взаємозв'язок, і регулятор вибудовує логічний тренд.
Можна не сумніватися, що НБУ намагатиметься активізувати кредитування української економіки в міру здешевлення гривневого ресурсу, і що фінансовий ринок отримає нові орієнтири та ввідні. Дуже хочеться вірити, що наші воїни на той час сильно просунуться у справі звільнення України від загарбників і почнеться відновлення нашої країни. Вона потребуватиме великих капіталовкладень.
Однак зараз усе це є важливим сигналом не тільки для позичальників, а й для гривневих вкладників. Їм підказують, що за кращого розвитку економічної ситуації облікова ставка більше не буде такою високою, як зараз – 25%. А отже, не буде дуже високих і гривневих ставок за вкладами населення. Зараз вони на піку, але протримаються там недовго. У міру здешевлення гривневого ресурсу знижуватимуться і відсотки за вкладами фізосіб.
А значить усім, хто не наважувався і вичікував найкращого моменту для відкриття гривневого депозиту, варто поквапитися і нарешті відкрити рахунок. Щоб отримати фіксовану ставку, яка нараховуватиметься за вкладом навіть тоді, коли загальна прибутковість депозитів знижуватиметься по всій банківській системі. При цьому найкраще зафіксувати відсоток не на короткий, а на максимальний термін.
Краще зараз отримати більше і на довше, щоб потім не шкодувати про втрачений момент. Що довший термін розміщення – то вищий процентний заробіток.
Максимальні ставки найчастіше пропонують необанки. А держава до кінця воєнного стану (плюс 3 місяці після нього) гарантує всі депозити в усіх банках без винятку, що повинно переконати навіть найбільш недовірливого скептика.
До того ж необанки роблять усе, щоб заощадити час і нерви вкладника. Не потрібно штовхатися по чергах у банківських відділеннях – усе можна швидко зробити в мобільному додатку. А кошти внести шляхом переказу або готівкою через термінал самообслуговування. При цьому пропонуються депозитні програми для любителів пасивного доходу – зі щомісячною виплатою відсотків.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
23743
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 16751
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11061
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 10776
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5413