Чи пришвидшиться розгляд кримінальних проваджень в суді першої інстанції?
13 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів»
13 серпня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21 липня 2020 року № 817-IX, яким внесені зміни до частини 2 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України та доповнено частиною 4 статтю 315 Кримінального процесуального кодексу України, наступного змісту:
Частина друга статті 31 викладена в наступній редакції:
"2. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд".
Стаття 315 доповнена частиною 4 такого змісту:
"4. Під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів".
Зміни Кримінального процесуального кодексу України внесені Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21 липня 2020 року № 817-IX, мають на меті розвантажити суддів судів перших інстанцій та забезпечення дотримання розумних строків кримінального провадження. Стосуються такі зміни, розгляду кримінальних проваджень за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжких злочинів ( класифікація кримінальних правопорушень передбачена статтею 12 Кримінального кодексу України).
Разом з тим, Законом передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні, що розпочався до набрання чинності цим Законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду, визначеним до набрання чинності цим Законом, за правилами, що діяли до дня набрання ним чинності.
У кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і відбувається підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, передбаченим з урахуванням положень цього Закону.
Відповідно до судової статистики, що розміщена на офіційному сайті Судової влади України, середній відсоток закінчених провадженням справ за 2018 рік становить 57,03, за 2019 рік 52,62. Всього розглянуто з постановленням вироку за 2018 рік 82 725, за 2019 рік 79 564.
На сьогоднішній день у єдиному державному реєстрі судових рішень України жодного судового рішення прийнятого за результатами розгляду клопотань обвинуваченого(обвинувачених) не має.
Однозначно, сказати про те, чи будуть внесені зміни ефективними буде можливо лише згодом, адже спочатку на показники впливатиме і левова доля кримінальних проваджень, судовий розгляд, яких розпочався до набрання чинності цим Законом і розгляд яких продовжиться і завершиться колегіальним складом суду.
Однак, з практичної точки зору, такі зміни є позитивними, оскільки відпала потреба формувати склад суду з трьох професійних суддів, у разі надходження до суду обвинувального акту за ознаками вчинення злочинів, покарання за вчинення, яких передбачено у виді позбавлення волі понад 10 років.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
25074
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17970
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 15033
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11064
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5444