Чи подешевшав би бензин без введення формули Роттердам+ на пальне?
Державне регулювання цін та тарифів на енергоресурси
Мінекономіки знову оновило граничні ціна на пальне на АЗС. Внаслідок цього ціни на бензин та дизель знизяться на 20-25 копійок. Примусово. Але знизяться. Так працює введений у травні механізм цінового регулювання на базі формули Роттердам+транспортування+маржа.
З точки зору ринкової економіки будь-яке регулювання цін несе загрозу. Тим не менш, в умовах українського ринку, де за висновками АМКУ існують сталі монопольні змови, цей інструмент поки що демонструє свою самодостатність та ефективність.
Якби цього механізму не було, ринок не відреагував би на зниження котирувань в Європі і ціни на АЗС не змінились. Нам би пояснили, що є часовий лаг, що зараз нам продають дорогі запаси, тож знижувати нема сенсу. Так було завжди протягом багатьох років.
Поясню дещо ґрунтовніше.
До 14 травня 2021 року ринок нафтопродуктів був повністю вільним з точки зору ціноутворення. Тим не менш, за висновками АМКУ оператори цього ринку неодноразово домовлялись про завищення цін, про заборонені синхронні дії тощо. Коли нафта та нафтопродукти в європейських портах дорожчали ціна на бензин зростала. Коли дешевшали - на АЗС ціни не змінювались. Знижувались вони не часто, лише коли ціни в Європі падали дуже суттєво, і оператори відчували суспільний тиск.
Як показала практика, штрафи АМКУ за монопольні дії не допомагають, бо майже усі фігуранти або відбивали ці рішення в корумпованих українських судах, або, як ОККО і WOG, банкрутували фігурантів та виводили активи на інші юрособи.
Тому вирішили ввести регулювання. Воно не потрібне за умови ефективної роботи АМКУ та судів. Однак, в Україні все впирається в суди.
14 травня 2021 року Кабмін запровадив державне регулювання роздрібних цін на бензин і дизельне пальне. Максимальна ціна, за якою АЗС можуть продавати бензин і дизпаливо, складається з котирування агентства Platts в регіоні «Амстердам-Роттердам-Антверпен» (CIF NWE) з урахуванням акцизу та податку на додану вартість.
Але це не все. Насправді, уряд був дуже великодушним. Він також передбачив фіксовану маржу 5 грн/л для бензину і 7 грн/л для дизпалива. 7 грн/л на дизельному пальному це приблизно 215 доларів на одній тонні. Тобто, уряд в травні дозволив продавати дизпаливо по ціні Роттердам+215 доларів.
2 червня уряд ще раз переглянув формулу, додавши ще 27 доларів на тонні пального в якості витрат на транспортування пального з європейських хабів до України.
Власне у більш відомій формулі “Роттердам+” для вугілля (2016-2019 рр.) було закладено лише ціну транспортування з Роттердаму, тобто 12,53 доларів на тонні, а формула Амстердам+ для газу (2020 р.) передбачала витрати на транспортування – 30 доларів за 1000 м3 та плату за вхід до ГТС 12 доларів.
Тут операторам офіційно дозволили заробляти 7 грн на літрі. Тобто маржа складає 22%. Але така щедрість дозволяє уникати дефіцитів і протестів цих операторів, які в окремі періоди мали маржу і 9 грн/л.
Така вона українська реальність – обмежене регулювання цін на основі імпортних індикативів дозволило повернути можливість зниження цін на пальне і зменшило ризик маніпуляцій своєю ринковою владою операторів.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 714
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 611
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 254
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35805
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11590
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6146
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3566
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2042