Криза в "зеленій" енергетиці України зупиняє притік іноземних інвестицій в країну
Податкова політика, інвестиційний клімат.
Нам розповідали, що з обрання главою держави “видатного діяча сучасності”, а також з приведенням до парламенту його політичної сили, до України хлине потік інвестицій. Було багато розповідей про інвестнянь. Але інвестори оцінюють не слова, а конкретні дії влади, виконання законів та дотримання домовленостей з бізнесом та інвесторами. Замість сприяння бізнесу, зменшення податкового навантаження, можна спостерігати прямо протилежні кроки влади — податковий тиск зростає, фіскальні органи отримують все більше повноважень для “кошмарення” бізнесу, про взяті на себе зобов'язання перед інвесторами нинішні можновладці “забувають”, мабуть ще навіть не завершивши зустріч з ними.
Свавілля правоохоронців, рейдерські захоплення, відмова від прозорих процедур, які впроваджувалися у період 2014-2019 років, стають щоденним явищем.
І це не може не відображатися на ставленні інвесторів до України. Інформація про невиконання українською державою прийнятих на себе зобов'язань, збільшення податків, по суті, заднім числом, у тому числі з відвертим порушення норм Податкового кодексу, стає відомою далеко за межами України. Скарги тих самих інвесторів у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) України реально дійшли до багатьох інших інвесторів. Вони бачать, що інвестиційний клімат в нашій державі останні два роки стрімко погіршується.
Зараз ми стаємо свідками наслідків подібної діяльності нинішніх можновладців.
Так, 2020 рік та перший квартал 2021 року закінчилися для України з відтоком інвестицій.
Вірогідно, що й другий квартал, який щойно закінчився, покаже досить негативну тенденцію для України.
Іноземні інвестори розуміють, що вони не просто не зможуть отримати бажану дохідність своїх проєктів в Україні, а й взагалі можуть втратити свої гроші.
Якщо згадувати тих самих інвесторів у ВДЕ, то нинішні можновладці, схоже, взагалі хочуть продемонструвати, як можна знищити інвестиційний рейтинг України. Борги їм не повертають незважаючи на підписаний урядом з ними Меморандум. За минулий рік винні ще 17,8 млрд грн. Недоплати за перші три місяці цього року складають 7%, за квітень — 28%.
Меморандум критично порушується, попри стабілізаційні гарантії, Кабмін зареєстрував законопроєкт №5600, де є ідея запровадити акцизний збір на “зелену” енергію.
У перші дні липня вірогідно парламент проголосує за цей законопроект у першому читанні. Хоча він може перетворитися у потужну бомбу не тільки для інвесторів та взагалі українського бізнесу, а і саму владу.
Ми ще не знаємо, що у цьому законопроекті може з'явитися та зникнути при підготовці до другого читання. Якщо казати про ВДЕ, то єдиний шанс для держави зберегти інвестиції в галузь і не втратити довіру інвесторів та не “нариватися” на позови у міжнародних судах, з гарантованим програшем з боку України — це прибрати скандальну ідею акцизу із законопроєкту під час підготовки до другого читання.
Тут сподівання лише на адекватність та розум депутатів і урядовців. Хоча слід враховувати, що в Україні присутні державні діячі у найближчому оточенні Президента Зе, а також політичні сили та бізнесові групи, які зацікавлені у максимальній дискредитації нашої держави. Вони хочуть, щоби лідери західних держав, міжнародні фінансові інститути та інвестори не мали бажання спивпрацювати з Україною, тому не виключаю, що свідомо проштовхуватимуть ідею акцизу на “зелену” енергетику та введення податків на інвесторів, які вже здійснили інвестиції в українську економіку.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 720
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 628
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 278
- Реформа "турботи" 183
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35844
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11606
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6446
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4088
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 3068