Як НКРЕКП за 31 день позбавив Енергоатом €120 млн
Ринок електроенергії.
Лише в травні державна компанія Енергоатом втратила €120 млн через штучно організований обвал оптових цін. Понад 3 млрд кВт годин атомні електростанції через зловживання і махінації трейдерів, змушені були продавати по 25-30 євро/МВт, в той час як у сусідніх Словаччині і Угорщині ціни трималися на рівні 70 євро.
120 млн євро — це приблизно половина річних витрат «Енергоатому» на закупівлю ядерного палива і 30% всіх капітальних інвестицій компанії за минулий рік. В такій ситуації наївно сподіватися на озвучені прогнози $500 млн прибутку компанії цього року.
Що відбулося?
В травні на тлі сезонного профіциту електроенергії група трейдерів втілили в життя нову схему торгівлі «повітрям».
Ця схема достатньо проста. Умовно 2 компанії-пустушки вступають між собою в змову. Одна і з них виходить на ринок на добу наперед (РДН) і заявляє, що продає завтра певний обсяг електроенергії по 30-40 коп./кВт.
Це нереальна ціна, адже собівартість навіть на блоці АЕС не менш ніж 90 коп., не кажучи вже про інші види генерації. В окремі дні такі «трейдери» пропонували електроенергію, а точніше «повітря» навіть по 15-17 коп. Масована подача таких фейкових заявок призводила до обвалу цін і неможливості реальних виробників продавати свою електроенергію.
АЕС і ГЕС, які через це не змогли знайти покупців на свою електроенергію, змушені на наступний день пропонувати її вже на внутрішньодобовому ринку (ВДР), і ще більше зменшувати ціну, інакше вони потравлять на балансуючий ринок, де взагалі нічого не отримають. І тут в гру вступає інший трейдер, який купує у АЕС і ГЕС струм на ВДР зі знижкою 10% від вчорашньої ціни на РДН. В ту ж секунду він трейдер передає струм своєму спільнику і 10% різниці між ціною ВДР і РДН вони ділять між собою.
За такої оборудки двом трейдерам-спекулянтам байдуже ціна 40 коп./кВт чи 1 гривня, вони стабільно зароблять свої 10% маржі.
Обсяг таких махінацій лише в травні склав 711 млн кВт годин. Враховуючи середній заробіток при таких махінаціях в 10% від ціни, група трейдерів в травні заробили близько 66 млн грн. А от збиток всіх генеруючих компаній від цієї оборудки склав приблизно 9,2 млрд гривень.
Хто винен?
Не помітити заявку від конкретного трейдера по 17 коп./кВт годин просто не можливо. Такі махінації можна відстежувати вже на наступний день. Однак перша реакція НКРЕКП – органу, який має регулювати роботу ринку, з’явилася лише 25 травня (!). Тобто, коли 66 млн грн вже були вкрадені. І то, ця реакція обмежувалася демонстративною стурбованістю.
Більше того, навіть сама «стурбованість» регулятора з’явилася після того, як Міністерство енергетики направило листи з проханням припинити відкритий грабіж держкомпаній і почало бити тривогу.
Втрату генеруючими компаніями 9 млрд грн Міністерство енергетики не могло не помітити. За інформацією ЗМІ, нарада з цього питання була і в Офісі Президента України.
І от 1 червня під егідою Міненерго були підготовлені проекти рішень, які унеможливили би подібні схеми. Однак на наступний день, 2 червня всі ці проекти були демонстративно відкинуті НКРЕКП.
Комісія натомість прийняла декларативне рішення в ручному режимі стежити за махінаціями трейдерів. Тобто, якщо один трейдер заявить до продажу більший обсяг струму ніж у нього насправді є, такий трейдер на 7 днів не допускається до торгів.
Проблема у тому, що в Україні аби стати «трейдером» потрібна лише ліцензія і договір з ДП «Оператор ринку». На створення такого трейдера потрібно не більше 30 тис грн і півдня на реєстрацію. Тобто, навіть якщо НКРЕКП «покарає» ТОВ «Схемщик-1», то, до вечора, з’явиться ТОВ «Схемищик-2».
Очевидно, що найближчим часом буде відкрита кримінальна справа по факту травневих оборудок на енергоринку. Такий кричущий випадок просто не може залишиться без уваги. Однак навряд чи, навіть вкрадені 66 млн грн, вдасться повернути. Не кажучи вже про мільярдні збитки генеруючих компаній.
Ця ситуація – класичний приклад корупції: коли чиновники з державного регулюючого органу створюють умови і покривають схеми і отримають свій відсоток. Дивно, що в Офісі Президента України цього не розуміють і продовжують звати цих чиновників на наради, замість того, щоби домогтись їхнього негайного звільнення та притягнення до кримінальної відповідальності, щонайменше — за халатність.
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 710
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 599
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 235
- Реформа "турботи" 182
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35778
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11582
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5988
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 3110
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 1902