Імпорт, демпінг, збитки – криза на енергоринку України лише поглиблюється
Ринок електроенергії, НКРЕКП
Сьогодні у країнах-сусідах України біржова ціна струму – в два рази вища. В інші періоди в окремих країнах, зокрема Словаччини, вони знижуються нижче ніж в Україні, а потім в екстраординарні дні може підвищуватись в три-п’ять-десять разів. Так працює ринок електроенергії в Європи. Той ринок, до якого Україна має приєднатись у 2022 році.
На жаль, в Україні все працює дещо інакше. Прихід популістів до влади, майже повністю зупинив впровадження реформи енергоринку. Після його відкриття у 2019 році було введено безліч адміністративних обмежень, які не дозволили запрацювати ринку електроенергії за європейським зразком. Це призвело до дуже сумних наслідків:
- Збитки галузі зараз становлять десь 50 млрд грн.
- Збитковість державних виробників електроенергії – Центренерго, Енергоатом, Укренерго – замість прибутків у 2018-2019 рр.
- Збільшення дотацій державним шахтам до 5 млрд грн на рік, з яких 1,4 млрд видатків не передбачених держбюджетом.
- Плата 3 млрд грн за електроенергію, імпортовану у державних компаній країн з антиукраїнськими авторитарними режимами, які викрадають, катують та вбивають власних громадян: Бєленерго (Лукашенко), Інтер РАО (Путін).
- Борги перед виробниками з відновлювальних джерел енергії сягали 27 млрд грн.
- Майже повна зупинка інвестицій в галузь, на фоні лідерства галузі за інвестиціями протягом попередніх 5 років.
Це наслідок тотальної некомпетентності і корупції, яка полягає у лобізмі на користь Росії та великих вітчизняних споживачів струму. Головний відповідальний за ринок електроенергії орган – НКРЕКП. Її голова Валерій Тарасюк є послідовним прихильником імпорту з Росії та штучного заниження цін нижче собівартості виробництва державних енергогенерувальних підприємств. Таким чином генерація – атомна і теплова – субсидіюють приватних промислових виробників, які належать відомим олігархам. А збитки покривають за рахунок платників податків та шляхом нових державних запозичень, які згодом доведеться повертати за рахунок українських громадян.
Задля того щоб Україна мала можливість від’єднатися від енергосистеми Росії та стати повноправним учасником європейського ринку, мати вільну торгівлю від Португалії до України, уряду доведеться дати раду з таким сплюндрованим ринком електроенергії.
Зокрема:
- Ліквідувати перехресне субсидіювання населення. Це болісне політичне рішення мав прийняти ще Гройсман, але дуже сподівався на продовження політичного життя. Марно.
- Ліквідувати штучні обмеження на ринку – прайскепи (граничних цін).
- Ліквідувати корупційні схеми з маніпуляцій окремих трейдерів, які призводять до пограбунку державних виробників.
- Прийняти вольові рішення щодо зміни складу НКРЕКП, який не готовий і не буде приймати рішення викладені вище.
Якщо ми подивимось на ціни в Європі сьогодні, ми побачимо, що вони вище подеколи в два рази за українські. Якби ми були частиною цього ринку і були вирішені ряд інфраструктурних питань, Україна б заробляла великі гроші на збільшені постачань струму в Європу, наші АЕС працювали б на повному завантажені. І давали б багатомільярдні дивіденди в бюджет, а не мультиплікували збитки. Так, ціни для промисловості також були б дещо виші. Але, як і в Європі, вони б залежали від загальної ситуації, а не від одної – двох маніпуляцій на ринку та демпінгового імпорту з Росії, тощо.
На жаль, поки що не видно жодного поступу у цьому напряму з боку влади.

- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32411
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12092
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8259
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7237
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6155