Рейдерство в АПК: юридичні методи протидії
У даному разі рекомендується звернути увагу на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК, - зокрема шляхом міжнародного структурування агробізнесу
За статистичними даними у зоні рейдерського ризику перебувають орієнтовно 10-15% усіх договорів оренди землі сільськогосподарського призначення.
Незаконні дії щодо орендованих земельних ділянок відбуваються шляхом самозахоплення земель, проведення подвійних реєстрацій майнових прав, перереєстрацій договорів оренди та ін.
Також на практиці мають місце неправомірні дії безпосередньо і щодо агропромислових підприємств, - шляхом організації і провокування внутрішніх корпоративних конфліктів між акціонерами, чи менеджментом компаній, або за допомогою незаконних переоформлень корпоративних прав, зміни керівництва тощо.
У зв’язку з цим, більшість компаній АПК повинні бути завжди напоготові дати юридичну відсіч будь-яким вищевказаним протизаконним діям та вміти ефективно захищати власне майно. З цією метою агропромислові підприємства здебільшого обмежуються на практиці лише залученням фізичної охорони.
У даному разі рекомендується звернути увагу саме на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК. Одним з таких дієвих методів може бути правильне структурування сільськогосподарського бізнесу:
1) заснування / використання декількох компаній, з наперед чітко визначеною метою для кожної юридичної особи, - одне підприємство займається виключно господарською діяльністю, інші підприємства оформляють в окремому порядку право власності чи оренди на майнові активи (сільськогосподарські земельні ділянки, цілісні майнові комплекси), реєструють права інтелектуальної власності, наймають персонал, працюють з контрагентами;
2) залучення до складу учасників юридичних осіб нерезидентів. Якщо іноземна юридична особа, - учасник української компанії, буде зареєстрована у державі, з якою підписана міжнародна угода про сприяння та захист іноземних інвестицій (наприклад, Польща, Чехія), - судові спори з рейдерами можна буде ефективно виводити у міжнародні судові інстанції.
При цьому треба мати на увазі, що набуття та реалізація прав на землю компаніями нерезидентами в Україні здійснюється з урахуванням певних обмежень.
Так, згідно ст. 82 Земельного кодексу України іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в порядку, встановленому Земельним кодексом для іноземних юридичних осіб.
Отже, залучати іноземні компанії до складу учасників українських компаній у загальній структурі сільськогосподарського бізнесу доцільно у тому разі, якщо такі підприємства не будуть брати участь в укладенні договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Також необхідно мати на увазі, що вищевказане структурування агробізнесу рекомендується здійснити до моменту укладення договорів оренди сільськогосподарських земель.
Якщо так вийшло, що у відповідного підприємства АПК вже є наявними земельні активи у вигляді орендованих земель, варто спочатку провести комплексний юридичний “due diligence” компанії, аудит реєстрації усіх договорів оренди землі, після цього – здійснити наведене структурування, з подальшим переукладенням договорів оренди с/г земель на окремо створені юридичні особи.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 168
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 88
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29893
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17806
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 16308
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13054
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11071