Хто відповість за 500 000 тонн кругляків та коли контрабанда лісу припиниться
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня.
Питання «контробандної» деревини викликало неабиякий розголос. Причина – новий закон, який був прийнятий минулого тижня. Попередньо я вже розповідав про те, яку помилку зробили ЗМІ, коли вирішили розповісти громадськості про «новели» нового закону. А ось сьогодні давайте детально та раціонально поглянемо на питання українського лісу і деревини, та чи допоможе новий закон вирішити проблеми лісу, які ми маємо на сьогоднішній день.
Що ми маємо?
Ситуація з українською деревиною є насправді критичною. А контрабанда, тему якою підняли тільки сьогодні, відбувається в західній Україні вже роками. Зокрема, оцінити масштаби контрабанди лісу можна за даними Євростату. За їхніми показниками, минулого року, коли у нас вже діяв мораторій, з України було ввезено 500 тисяч тон лісу-кругляку. В той самий час за офіційними українськими даними, на експорт відправили всього 11 тисяч тон деревини. Різниця суттєва, чи не так?
Прогалинами у законодавстві та відсутністю контролю з боку держави користувались усі, хто мав доступ до деревини та мав реальну можливість перепродати кругляк за кордон. За мінімальними підрахунками, в минулому році за кордон нелегально продали деревини на 1 млрд. євро. Схем, які діяли в обхід прикордонної та митної служб, було дуже багато. Кожного разу «досвідчені» контрабандисти знаходили все нові шляхи для вивозу деревини за кордон, а за умов незначної відповідальності й мінімального контролю з боку держави – це було і не так вже складно.
Все змінилось після проголошення урядом програми, спрямованої на протидію контрабанді та викриття найпопулярніших схем, якими користувались шахраї. Торкнулось це питання й контрабанди лісу. Вона тимчасово сповільнилась – після того, як уряд дозволив Нацполіціі цілодобово бути присутніми на митних пунктах і допустив її до митних баз даних.
Тоді почалися ретельні перевірки всіх лісгоспів країни, правоохоронці шукали конкретні дані за накладними: хто їх підписував, хто відвантажував ліс, який митник і на якій митниці оформляв, через які пункти пропуску проходила ця контрабанда. Але покарати винних та постійно знаходитись на пунктах митного контролю – це не вихід з ситуації. Тож уряд пішов далі.
І ось вже на початку вересня прийняли той самий законопроект, який повинен підсилити відповідальність за незаконний вивіз деревини та ввести ряд нових квот на продаж лісу-кругляку. А це, як відомо, завжди супроводжується корупційними ризиками. Такий підхід, своєю чергою, ставить під сумнів реальний механізм протидії контрабанді, адже саме квоти дають можливість підміни звичайних дров (вивіз яких є дозволеним) на кругляк, який і є предметом контрабанди.
Як цьому запобігти?
Ретельніше перевіряти деревину на митниці, контролювати усіх постачальників, цікавитись інформацією, якою володіє Євростат, бо їм не має сенсу працювати на показник, а надіслати запит та отримати інформацію – не так вже і складно. Ну і, звісно, бути уважними до ТН ЗЕД. Зокрема експорт деревини під цими кодами заборонено:
- 4401100001 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, деревина паливна у вигляді колод довжиною до 1 м або розколотих колод і полін.
- 4401100009 деревина паливна у вигляді колод, полін, гілок, в'язок хмизу чи в аналогічних видах, й інша.
Якщо виконувати елементарні правила, бути уважними, а головне – мати бажання зупинити контрабанду, то все реально, і все в наших руках.
А далі нас чекає ще один етап – відновлення лісу, що лише планується нашим урядом. Що ж, далі буде, але то вже зовсім інша історія.
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель вчора о 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 294
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 228
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 127
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 97
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 70
-
Дніпро – не мета. Пояснюємо, чому Росія рветься до Дніпропетровської області
84022
-
"Джокер" без поняття. Як проводяться аукціони Прозорро.Продажі та чому Укрбуд треба віддати грузинам
Думка 21695
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
19416
-
Якщо ви не йдете до ТЦК, то ТЦК йде до вас, або чому "бусифікація" – неминуча
Думка 13122
-
Біля Сицилії підняли супер'яхту, яка затонула з британським мільярдером рік тому – фото
Бізнес 11529