Про іпотеку за 5% річних
Про неоднозначні наслідки від запровадження іпотеки під 5% річних в Україні про які мало хто говорить, потрібно зауважити
Відразу зауважу, що доступна іпотека для всіх потрібна, про це не може бути й мови, українці, як і увесь цивілізований світ повинен мати можливість комфортно та легко купувати собі житло.
Про неоднозначні наслідки від запровадження іпотеки під 5% річних в Україні про які мало хто говорить, хотілося б зауважити. Цікавий прогноз наслідків від запровадження п’яти відсоткової іпотеки пролунав днями із Офісу Президента України. Основна думка того прогнозу полягає у тому, що наслідком буде збільшення обсягів будівництва у 2 – 2,5 разів у порівнянні з нинішнім (цікаво, дані якого року були взяті за «нинішні», див. далі про обсяги), плюс цитата: «…і дозволить нам вийти на певний нормальний рівень, необхідний для збалансованої економіки».
Пропоную трохи заглибитися у тему доступної іпотеки, порахувати та співставити декілька цифр, а у кінці ви самостійно спрогнозуєте чи реальний прогноз від ОП. Для приведення до однієї системи розуміння, простоти та синхронізації підрахунків будемо вважати 1 наданий кредит = 1 куплена квартира.
Важливо зауважити, щодо кількості кредитів, які планують надати населенню країни, лунає цифра 30 тис. протягом цього 2022 року, а у подальшому 150 тис. щороку. Ще раз, бо це важливо – 30 тис цього року, 150 тис шт. у подальшому, припустимо, починаючи з 2023-2024 рр і надалі.
Багато це чи мало? Для відповіді звернемося до статистики кількості зданого житла за минулі роки (без урахування Криму та частини територій Донецької та Луганської областей). На даний час узагальнені дані за минулий 2021 рік відсутні. Однак, були:
- 2019 рік:
Фактично здано 125 000 квартир
30 тис кредитів закрили б чверть від загальної кількості побудованих квартир
150 тис кредитів – це 120% від усього зданого об’єму.
- 2020 рік:
Фактично здано 65 671 квартира
30 тис кредитів закривають половину від загальної кількості зданих квартир
150 тис – це 230% від усього зданого об’єму.
Як видно із простих підрахунків, доступна іпотека зможе повністю розпродати будівельні об’єми не тільки нинішні, а й більш ніж двійним потенціалом запасу.
І такі підрахунки дійсно говорять про те, що протягом 2-3 років може буде підґрунтя для подвоювання обсягів будівництва.
Однак, постають питання чи буде можливість виробникам будівельних матеріалів подвоїти свої виробничі потужності? Та найголовніше питання: у скільки разів зросте ціна квадратного метра? Адже економіка річ ринкова, і попит вплине на пропозицію, яка у свою чергу стрімко підніме свою ринкову вартість кінцевого продукту. Дайте собі відповідь на просте питання: що робить продавець, у якого було обмаль покупців, і раптом до нього вишикувалася черга?
Як наслідок, фінансовий механізм, який спроможний за мить викупити увесь існуючий та неіснуючий об’єм нерухомого майна на стадії будівництва спричинить його зростання у 3-5 разів, адже при такому попиті та такій кількості покупців, жоден забудовник не втримається проти спокуси кратного збільшення вартості свого товару. І чи не зміниться попити при різкому збільшенні вартості до того не дешевого метра квадратного?
І якщо ви чекали влучний час для придбання собі житла, та маєте на те можливість, навіть незважаючи на ріст цін на ринку протягом минулого 2021 року, зважте на свої ризики та зробіть вірний висновок.
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 266
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 210
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 94
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 72
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 59
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 38363
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 31592
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
20837
-
Множинне громадянство – спроба закріпити за українцями статус глобальної нації
Думка 16821
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 16216