101 справа на 4 мільярди: як податківці доводять свою правоту
Офіс активно відстоює позицію в судах за результатами одного із пріоритетних напрямків податкового контролю
З початку року на користь Офісу судами розглянуто 101 справу на загальну суму понад 4 млрд грн. Майже половина – 1,9 млрд грн – справи з питань трансфертного ціноутворення.
Коротко – про що йдеться. Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) та контрольовані операції стали об’єктами особливої уваги відносно недавно. Для усього світу питання ТЦУ набуло актуальності з моменту появи транснаціональних корпорацій і розвитку міжнародної торгівлі наприкінці 90-х. В Україні ТЦУ розвивалось разом з становленням фінансово-промислових груп.
У зв’язку з розвитком глобалізаційних та інтеграційних процесів, українські контролюючі органи вже з 2013 року суттєво посилили свою увагу до зовнішньоекономічних операцій із пов’язаними особами і почали проводити перевірки щодо дотримання правил ТЦУ.
Загалом, проблема виведення прибутку підприємствами до офшорних зон та країн з низьким рівнем оподаткування в Україні наразі є актуальною. Як наслідок, таке явище звужує фінансовий потенціал національної економіки та негативно впливає на обсяги надходжень до державного бюджету. Тому фахівці Офісу здійснюють перевірки та відповідально реагують на виклики розмиття податкової бази та виведення прибутків з-під оподаткування.
Тож, нерідко виникають спори, які знаходять своє вирішення у суді.
Враховуючи, що законодавство про ТЦУ доволі нове, на даний час відсутня стала судова практика з цього питання. В той же час саме зараз Офісом якраз і формується така практика – шляхом отримання позитивних рішень на рівні апеляційних судів.
Так, з початку 2019 року апеляційними судами прийнято рішення у справах №826/17841/17 та №817/1737/17 на користь Офісу— щодо правомірності донарахування податку на прибуток та зменшення збитків вітчизняними виробниками мінеральних добрив на загальну суму 1 912,4 млн. грн.
Під час проведення перевірок та розгляду судових справ платники податків намагались переконати фахівців Офісу та суд в тому, що операції з придбання природного газу здійснені за ринковими цінами, а тому метод «порівняльної неконтрольованої ціни» обраний ними вірно, а збитки підприємство отримало внаслідок інших обставин.
Однак, дослідивши операції з придбання природного газу від пов’язаної особи-нерезидента, контролюючий орган встановив, що придбання у пов’язаної особи (резидента Кіпру) природного газу російського походження відбулося за завищеними цінами.
В той же час, досліджуючи експортні операції з реалізації мінеральних добрив пов’язаній особі (резиденту Швейцарії) та отриманий за результатом останніх дохід платника, фахівці контролюючого органу встановили необґрунтоване використання платниками податків такого методу умов контрольованих операцій, застосування якого призвело до заниження доходу від проведених операцій та несплати податку на прибуток.
Отже, Офісом доведено, що зовнішньоекономічні операції передових виробників галузі хімічної промисловості у цьому випадку спрямовані не на отримання прибутку власного підприємства та сплату податків в Україні, а на створення умов, що сприяють збільшенню прибутків нерезидентів.
Слід в той же час зазначити, що питання обґрунтованості ціни господарської операції з пов’язаними особами не є новим для Офісу – досліджувалось нами ще до початку застосування законодавства про трансфертне ціноутворення.
Так, у 2014 році Офіс провів перевірку підприємства гірничо-металургійного комплексу України, за результатами якої платнику податків було зменшено збитки з податку на прибуток за період 2013 року у загальній сумі більше 1,4 млрд. грн.
Досліджуючи в ході перевірки господарські операції платника податків з реалізації продукції власного виробництва пов’язаним особам, фахівці Офісу встановили, що ціни за такими операціями не відповідають рівню «звичайних цін».
Таким чином, Офісом доведено, що зазначені операції спрямовані не на отримання прибутку, а на створення умов для заниження податку.
Розгляд цієї справи в судах триває майже п’ять років.
В січні поточного року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Офісу та скасував рішення судів попередніх інстанцій з огляду на недослідження та відсутність належної оцінки доказам.
Решту виграшів на загальну суму 800 млн. грн складають справи пов’язані з відповідальністю за несвоєчасну сплату податків, зборів та інших платежів, контроль за якими покладено на контролюючий орган, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних тощо.
Отже, наведені зараз мною приклади позитивної судової практики підтверджують необхідність дотримання платниками визначених норм оподаткування та свідчать, що у Офісі працюють високо кваліфіковані фахівці, які дбають про добробут та економічний розвиток держави в цілому та підприємств зокрема.
На завершення хочу ще раз закликати шановних платників дотримуватись податкового законодавства. Пам’ятайте, що у разі виникнення будь-яких запитань ви завжди можете звернутися за допомогою до свого податкового координатора. Адже діяльність Офісу спрямована, перш за все, на допомогу в адмініструванні ваших податкових зобов’язань.
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 260
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 244
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 130
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 87
-
Росія вдарила "Калібрами" по найбільшому в Україні заводу з виробництва кабелю – фото
Бізнес 244041
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 28893
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17248
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 12793
-
Офіційно: Єврокомісія пропонує включити Україну до зони роумінгу ЄС з 2026 року
Бізнес 12056