Труднощі збору ПДФО в громадах та містах, і що з цим робити
В цьому блозі пропоную розглянути особливості саме податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) як одного з найбільш важливих податків для місцевих бюджетів.
Саме зрозумілість та чіткість зборів ПДФО дозволяє розраховувати на сталий розвиток територій і надходження на майбутні періоди. Днями мала можливість покомунікувати з народною депутаткою Галиною Васильченко, експерткою в галузі економіки, яка зараз працює в комітеті ВР з питань фінансів. Я як депутатка місцевого рівня після розмови маю свої думки щодо теми блогу, і хочу з ними поділитися.
Основу місцевих бюджетів становить податок на доходи фізичних осіб, що з ним нині не так, і як може місцева влада отримувати більше надходжень, аби збільшувати якість публічних послуг? Мове йде і про якісне обслуговування в медичних установах, і в закладах освіти, і про ремонт прибудинкових території, відновлення інфраструктури навчальних закладів чи закупку, для прикладу, нових одиниць публічного транспорту.
Усім відомо, що в Україні податки поділяються на загальнодержавні, місцеві та ЄСВ. Під призмою нашого нинішнього розгляду податок ПДФО, який відноситься до прямого загальнодержавного податку. Прибутковий податок становить 18 відсотків, і в основному забезпечується із заробітної плати. Нарахування та сплату податку здійснюють роботодавці та фізособи-підприємці. До слова податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоутворюючих – 218,1 млрд.грн. Цей податок складає майже чверть(23,3%) податкових надходжень зведеного бюджету України за 2018 рік.
В Україні правила оподаткування податком з доходів фізичних осіб установлюються виключно на загальнодержавному рівні. Існуючий порядок зарахування податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів за місцем реєстрації фізичної особи не забезпечує справедливого розподілу надходжень до місцевих бюджетів.
Ось лише уявіть собі місто обласного значення, з якого понад 2 тисячі містян щодня їдуть працювати на завод з іноземними інвестиціями, який зареєстрований десь, наприклад, в столиці. До Києва таким чином цей завод приносить понад 30 млн гривень податків та до держбюджету понад 6 млн грн, а в саме місто - нічого. В той же час ці 2 тисячі містян щодня користуються публічним транспортом, медичними та освітніми установами, новими відремонтованими дорогами. Таких прикладів безліч. Найбільші платники ПДФО зареєстровані в столиці та у великих містах. Ця система сплати ПДФО не стимулює зростання економічної активності на місцевому рівні, а це впливає і на якість реформи децентралізації. Важлива не лише робота місцевих влад, але справедливе виконання і державою взятих на себе повноважень.
Зміна правил гри в частині порядку сплати ПДФО мала б змусити на місцевому рівні боротися за роботодавців, робочі місця, «білі» зарплати та відповідно ПДФО.
Я знаю, що Галина Васильченко пропонує внести зміни до Бюджетного кодексу та відраховувати ПДФО відповідно реального місця праці особи, і я як депутатка місцевого рівня це підтримую. Так працюють у сусідній Польщі, фінансують і території місця проживання й американці, і європейці. Так в США оподаткування доходів фізичних осіб відбувається на трьох рівнях: на державному, на рівні штатів і на місцевому рівні. Штат, в якому особа постійно проживає, має право справляти податок з усіх доходів індивіда, незалежно від того, де ці доходи було отримано. Та якщо особа проживає в одному штаті, а працює в іншому, то податок з доходів фізичних осіб справлятимуть в обох штатах, а саме з виплат, які здійснює роботодавець. Подібна система діє у Швеції. Зокрема тут належність особи до певного муніципалітету передбачає, з-поміж іншого, сплату нею муніципального податку з індивідуальних доходів від трудової діяльності. І це цілком правильно, адже муніципалітети мають бути забезпечені ресурсом, який дозволить надавати якісні публічні послуги справедливо.
Спроби проштовхнути зміни в механізмі зарахування ПДФО до місцевих бюджетів було зроблено восени 2017 року. До Верховної Ради було подано законопроект № 7051, яким пропонували запровадити зарахуванням до бюджетів громад, де постійно проживає фізична особа-платник податку. Підприємців хотіли зобов’язати постійно моніторити місце проживання своїх працівників, обчислювати, утримувати і перераховувати ПДФО в кожен бюджет відповідно до місця проживання, і надсилати звіти до відповідних територіальних фіскальних органів. Цей варіант точно не підтримали би роботодавці. Як на мене, залученими до процесу мають бути усі його учасники: і громадяни, і підприємці, і держава(наприклад в особі казначейства чи інакше).
Порядків справляння прибуткового податку є кілька, і всі вони неідеальні та потребують широких обговорень в експертних колах. Кожен з підходів має свої недоліки та переваги, та й залишити усе без змін - вкрай помилково. Гроші платника ПДФО мають надходити до його громади, він має сплачувати податком послуги, які споживає. Таким чином не відбуватиметься дисбаланс на рівні місцевих бюджетів, де податки сплачуються в одній громаді, а послуги надаються в іншій.
В цій ситуації також хотіла би відмітити низький рівень податкової культури. Хто з пересічних громадян, яких можна перестріти на вулиці, реально знає кількість відрахувань, які він сплачує протягом року? В контексті піднятого питання вище, це риторичне питання є вкрай актуальним.
Для прикладу, 15 квітня – священний день для кожного американця, бо це – останній день виплати податків. Виплата податків – один із основних обов’язків американців перед державою, а тіньовий варіант ухилення від сплати податків може дорого коштувати. В Україні ж поки занадто низький рівень культури розуміння податків, що в свою чергу точно не стимулює податкової відповідальності громадян через надання можливості самостійно здійснювати нарахування та сплату ПДФО. Варто працювати над податковою культурою, щоб у громадян не складалося враження, що у них відбирають гроші, а сплати - це справедливі відрахування, які держава та влада громад потім поверне у вигляді саме якісних соціальних послуг.
В наступних блогах поговоримо про інші наші пропозиції. Якщо є побажання та запитання, ви можете їх залишати нижче в коментарях, або підписуватися на мою сторінку у Фейсбук.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 261
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 165
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 88
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29749
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17687
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 13690
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13011
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 10961