Чому курс долара росте?
І яке це має відношення до оборонних закупівель
Да вибачать мене відомі досвідчені економісти та фінансисти, але писати цю статтю я буду дуже простими словами. Почнемо. Влаштовуйтесь зручніше. Серія перша. Проводимо лікбез. Чому росте або падає курс валюти. Макроекономіка для чайників. Оскільки Україна є країною з економікою, яка розвивається, а не країною з розвинутою економікою, її внутрішня грошова одиниця - гривня, - це субстанція, яка залежить, як від внутрішніх процесів, економічних політик, так досить сильно вона повʼязана з зовнішніми чинниками. Ми не є країною, яка виготовляє товари з високою доданою вартістю. Ми є досі сировинним придатком. Ми вивозили сталь - завозили автомобілі. Вивозили насіння соняшника - завозили олію.
Тобто 2 основні галузі, які приносили нашій країні валюту майже вмерли. Про прокат сталі напевно всі знають. Про труднощі вивезення зерна також. Курс долара, по суті, - це співвідношення валюти, яка заходить в країну за експортну продукцію, і виходить з країни, як оплата за імпортну продукцію. Тобто це платіжний баланс. Як тільки вихід валюти перевищує надходження валюти в країну, долар починає рости (девальваційний процес). Якщо експорт перевищує імпорт, курс долара починає падати (ревальваційний процес). Тут все зрозуміло? Тоді йдемо далі.
Серія друга. А до чого тут Збройні сили України? Да вибачать мене військові, але їх потреби і забезпечення - це мікроекономічні процеси. Якщо відійти від думки, яку функцію виконує ЗСУ, то ЗСУ - це величезний на сьогоднішній день субʼєкт господарювання, і величезний замовник товарів, робіт, послуг. ЗСУ замовляє їжу, пальне, одяг, взуття, медичні вироби, машини, пікапи, тягачі, ракети, снаряди всіх калібрів, дрони, тепловізори, всього не перелічиш. ЗСУ споживає величезний обʼєм товарів, робіт, послуг. Певно, на сьогоднішній день - це самий великий замовник в країні. Окрім того, термін життя будь-чого на нулях - дуже короткий. Самі розумієте чому.
Серія третя. Так в чому проблема з замовленнями ЗСУ? Україна не виробляє все, що потрібно нашій армії. Багато чого ми змушені імпортувати. Тобто виводити валюту за кордон. Це в основному стосується зброї, снарядів різних калібрів, комплектуючих, і всього, що повʼязано з летальною зброєю. В цьому випадку, вивід валюти за кордон є виправданим. Це наша з вами безпека, це втримання лінії фронту, це війна, на якій треба і стримувати противника зброєю, і наступати без зброї неможливо. Але.
Серія четверта. Локалізація виробництв та Made in Ukraine. В ідеалі було б, що все, що використовується під час війни виготовлялось в Україні. Це робочі місця, це зростання валового внутрішнього продукту, це податки, які потім йдуть знову ж на ту саму війну. Це підтримка економіки, і її зростання, бо споживання дуже велике та безперебійне, і зараз може йти тільки в бік збільшення. Може, ми колись доживемо до цього моменту, коли все, що потрібне для захисту нашої країни, та для відповіді на акти агресії на нашу країну буде виготовлятися в Україні. В ідеалі ще й експортувати зброю, як товар з великою доданою вартістю.Але Якщо в Україні є виробники того, що споживає армія, то абсолютно логічним було б закуповувати це все в Україні. У 2023 році колегіальним органом МО, в склад якого я входила, кваліфікаційні вимоги до постачальників були прописані таким чином, що вийти на торги могли тільки українські виробники. А ще хотілось би зазначити, що українські виробники навчені ще з далекого 2015 року виготовляти все згідно з технічними умовами та 375 наказу по прийомці. Це виключає прийняття «курток Резнікова». Як показала практика, ні Туреччина, ні Китай не дотягують до наших вимог по ТУ, або не доброчесні імпортери везуть свідомо неякісне. А потім демпінгують на торгах.
Серія пʼята. Так, що з курсом долара? Тут я можу абсолютно чітко сказати. Якщо ми, як країна загалом, та Міністерство оборони зокрема, будемо закуповувати за межами нашої країни, те, що ми можемо виготовляти на території нашої країни. То ми будемо красти. Так, я спеціально так написала. Ми будемо красти у нашої економіки. Ми будемо красти зростання ВВП. Ми будемо красти податки. Ми будемо красти робочі місця. Ми будемо красти у кожного з нас на девальвації долара. Але Ми будемо допомагати економіці Туреччини та Китаю. Чи правильно це? Відповідь ви бачите на табло в пунктах обміну валют.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 246
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 188
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 90
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 35617
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 30914
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13359
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
13270
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11458