Фінансовий брат стежить за тобою
За кандидата Заленського проголосували чимало підприємців – але наразі мрії закінчилися і в президента, і в бізнесу.
«Я розповім Вам про Україну своєї мрії... Головна мета моєї діяльності — заможний Українець… Органи правопорядку повинні припинити займатися економічним тиском на бізнес»… Пригадуєте, що це? Це пункти програми кандидата в президенти Зеленського.
За кандидата Заленського проголосували чимало підприємців – але наразі мрії закінчилися і в президента, і в бізнесу. У 2019 р. в Україні ФОПів зареєструвалося на 15% менше ніж у попередньому 2018 р. За даними моніторингової компанії «Опендатабот» на початку 2017 р. в Україні було 1,76 мільйони ФОПів, на початку 2019 р. 1,84%, на початку 2020 р. – 1,88 мільйони. Падіння динаміки – очевидне. Не менше цікаво виглядає й хронологія відкриття нових ФОП. Показник завмер на періоді березень-квітень 2019 р. (вибори президента), дещо підріс у червні вересні (вибори Верховної Ради) і обвалився у вересні – після призначення уряду. На початок 2020 р. показник - найнижчий за останні два роки.
Що це означає? Виключно те, що підприємці стали масово уходити в тінь. Віщую, що цей процес пожвавиться і вже невдовзі.
С 28 квітня в дію вступають норми закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинним шляхом». Законом істотно розширено перелік суб’єктів фінансового моніторингу, тобто людей і організацій, які зобов’язані стежити за фінансовими операціями, і в разі підозрілих транзакцій повідомляти про це до фіскальних і силових органів. До цього переліку потрапили бухгалтери, але не всі – лише бухгалтери-аутсортери, тобто по суті ФОПи, які надають послуги фінансового обліку. По факту тепер такі бухгалтери мусять шпигувати за своїми замовниками, і в разі виявлення підозрілих операцій – «стучати куму», як казали в часи НКВД і ГУЛАГ. Інакше – ці бухгалтери самі стануть злочинцями. Очевидно такі новації водночас вплинуть і на добробут бухгалтерів-аутсортерів, і на підприємців які не можуть дозволити собі утримувати штатного бухгалтера. Під фінансовий моніторинг потрапляють також операції з віртуальними активами, в т ч – з криптовалютами. Щирі вітання підприємцям які уже всунулися в цей ринок – вольниця завершилася.
Штрафи законом передбачені «кусючі» - за неподання або несвоєчасне подання Госфінмонторінгу інформації по підозрілим штраф становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), тобто до 340 тисяч гривень. Раніше він становив до 34 тисяч гривень. Взагалі-то відмивання коштів, це цілком конкретні операції пов’язані з торгівлею забороненими наркотиками, людьми, зброєю, тощо. Але якщо раніше, для моніторингу фінансів через подібні злочини була потрібна певна доказова база і ухвала суду, то тепер бізнес потрапляє під тотальний контроль, при чому з боку його ж бухгалтерів.
В принципі під такий моніторинг потрапляють лише операції від 400 тисяч грн., й відтак малому бізнесу ніби нема чого перейматися. Але це так лише на перший погляд. Чимало підприємців ФОПів роботи виконують для великих бізнес-компаній – так зручно їм обом. Одні позбавлені потреби мати людину в штаті, інші можуть працювати водночас з кількома фірмами. Фінансовий контроль з усіма притаманними йому витратами часу і ресурсів, явно призведе до згортання низки компаній, і відтак на бобах опиняться й ФОПи також. І цей процес уже іде.
Але ФОПам і зараз розслаблятися зарано – про них уже подбали. З 31 січня 2020 р. в Україні НЕ ІСНУЄ банківської таємниці. Відтепер до рахунків громадян без ухвали суду доступ мають низка силових і фіскальних органів, у т ч – прокуратура, НАБУ, ДБР, тощо. Що це означає? Що відтепер з проданої сусіду шафи, або колезі – холодильника, ви зобов’язані сплатити 18% податку на доходи фізосіб + 1,5% військового збору. І задекларувати. І єдиний соцвнесок сплатити. Бо якщо зловлять – мало не здасться. Переконаний – найбільше фінмоніторинг зацікавлять рахунки осіб, пов’язаних з опозиційними партіями.
Великий фінансовий брат відтепер стежить за нами уважно. З чим вітаю всіх. А особливо – виборців Зеленського.
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік вчора о 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко вчора о 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова вчора о 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 262
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 247
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 190
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 90
- Демографічна криза в Україні – можливі шляхи подолання 79
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 37449
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 31022
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
14146
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 13433
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 11501