Житло під час війни: як змінився попит і девелопмент на українському ринку
Люди хочуть не квадратні метри, а впевненість. Як змінилася роль житла і девелопера під час війни.
Повномасштабна війна майже миттєво зупинила ринок нерухомості. У 2022 році попит обвалився, забудовники поставили проєкти на паузу, продажі припинилися. Але вже у 2023-му стало зрозуміло: ринок не зник — він трансформувався. Сьогодні девелопер має дати людині відчуття впевненості. Житло перестало бути лише інвестицією — тепер це інфраструктура життя в умовах турбулентності.
Жити зараз, а не колись: нова філософія попиту
Найбільший зсув відбувся в голові покупця. Люди більше не планують “на потім”. Вони хочуть заселитися одразу — бачити готову квартиру, в якій є вода, світло, двері. Це не просто питання комфорту — це втома від невизначеності. У час війни навіть один рік здається надто довгим.
Як результат, рішення “з ремонтом” перестало бути додатковою опцією — це вже очікуваний стандарт. Попит змістився від “квадратних метрів” до повноцінного, готового до життя продукту. Все частіше люди шукають житло, куди можна заїхати одразу після купівлі.
Нова роль девелопера: менше ризику, більше гнучкості
Сучасний девелопмент — це не просто будівництво, а здатність адаптуватися. Одним із найбільш ефективних підходів стала блокова модель: будівництво поетапно, секції до 6–9 поверхів, раннє введення в експлуатацію окремих частин. Це дозволяє гнучко реагувати на зміни, знижувати фінансові ризики та краще відповідати на очікування покупця.
В умовах невизначеності перемагає не той, хто більше обіцяє, а той, хто швидше адаптується до обставин.
Площі, планування, безпека: чого хоче покупець сьогодні
Сучасний покупець набагато вимогливіший. Наприклад, середня площа однокімнатної квартири зменшилась із 80 м² (у 2008 році) до 50–55 м² сьогодні. Але це зменшення не про здешевлення, а про ефективність — кожен метр має бути виправданим.
Мікроквартири площею 25–30 м² — це радше компроміс, аніж бажане рішення. Люди хочуть окрім даху над головою простору, де зручно жити. Важливі не лише площа, а і якість планування, благоустрій, наявність загальних зон.
Безпека також перестала бути додатковою перевагою — вона стала нормою. Укриття вже сприймаються як обов’язковий елемент житлового комплексу. Їх часто проєктують у паркінгах, технічних поверхах чи просторах загального користування. Це підвищує собівартість, але підвищує і довіру, збільшує безпеку наших клієнтів і відчуття захисту в нелегкі часи.
Замість гри на зростанні — керований дохід
Ринок інвестицій теж перегорнув сторінку. Занадто багато змінних, занадто багато невідомого. Люди шукають стабільний дохід — з мінімальною участю у процесі.
Апарт-комплекси, житло з готельною моделлю управління, керовані орендні об'єкти — ось куди змістився інтерес. Інвестора цікавить не “перепродати”, а “отримувати щомісяця”. Прозоро. Передбачувано. З можливістю виходу. Цей підхід виглядає не як тимчасовий тренд, а як нова реальність.
Що все це означає для ринку?
Ринок житла в Україні вже не повернеться до моделі 2021-го. І це — добре. Ми нарешті продаємо не квадратні метри, а спосіб життя. І люди готові платити не за “вид на місто”, а за відчуття впевненості — що тут буде світло, буде тиша, буде стабільність.
Це складніший бізнес. Але й чесніший. І якщо девелопер справді розуміє свою відповідальність перед містом і людьми — він витримає. І зросте.
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька вчора о 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова вчора о 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський вчора о 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький вчора о 09:09
- Автоматичні штрафи за інвалідів: Чому українська інклюзія пахне рекетом Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 06.02.2026 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 06.02.2026 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 06.02.2026 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк 05.02.2026 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова 05.02.2026 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін 05.02.2026 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський 05.02.2026 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 462
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 315
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 263
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 145
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 138
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 81718
-
ПриватБанк списав 140 мільярдів гривень проблемних кредитів
Фінанси 4702
-
Bloomberg: Танкери з нафтою РФ змагаються за покупців в Азії, бо Індія скорочує закупівлі
Бізнес 1265
-
Японія виділила Україні перший транш за механізмом G7, Канада – останній
Фінанси 1198
-
Викиньте вітамінки та їжте морозиво взимку. Як працює імунітет – пояснює інфекціоніст
Життя 1052
