Вимагати зразок лікарського засобу в медзакупівлях - законно?
Медзамовники почали опановувати "нові висоти" у вимогах до потенційних учасників закупівель.
Проводячи постійний моніторинг закупівель, що їх здійснюють заклади охорони здоров’я, помічаю, що замовники почали опановувати "нові висоти" у встановленні умов до потенційних учасників закупівель.
Я неодноразово акцентувала увагу на тому, що необхідність надати гарантійні листи від виробника товару або ж його представника носить дискримінаційний характер та не дає замовнику жодних важелів впливу у випадку зриву поставок, постачання неякісного товару тощо.
Натомість, почала набирати популярність нова вимога, що включають медзамовники до тендерної документації – надати зразки товарів!
«…замовник має право вимагати надання по одному зразку товару, що пропонується до постачання для оцінювання його відповідності до вимог щодо технічних та якісних характеристик…».
Ось такий текст протягом тижня я зустрічаю у різних медичних установах в розділі тендерної документації, де викладаються технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Тим, у кого виявила дану дискримінаційну вимогу, направила листи задля внесення змін до тендерної документації, оскільки встановлені умови не узгоджуються з вимогами Закону про закупівлі.
Так, вимога надати зразок товару для оцінювання його замовником (якщо це не закупівля для потреб оборони) є дискримінаційною та суперечить нормам законодавства у сфері закупівель. І зараз поясню, чому саме.
Вказана умова передбачає, що на час проведення закупівлі учасник вже закупив необхідний товар, має його в наявності та спроможний надати замовнику зразок. Така вимога покладає на всіх учасників закупівлі зайві додаткові витрати щодо закупівлі товару без впевненості в тому, що в подальшому учасник зможе реалізувати цей товар.
Підстави для відхилення тендерної пропозиції викладені в статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, пропозиція учасника може бути відхилена, зокрема, за невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки тощо та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Вимога замовника надати зразок товару створює підґрунтя для можливого дискримінаційного підходу в оцінці тендерних пропозицій. Адже виникає можливість відхилити пропозицію учасника, яка повністю відповідає тендерній документацій, однак по різним причинам наданий зразок чомусь «не сподобався» замовнику.
Отже, дана умова в тендерній документації суперечить принципам прозорості та відкритості здійснення закупівель, оскільки оцінка товару самим замовником поза процедурами закупівель та межами електронної системи створює можливість для суб'єктивного підходу.
Практика органу оскарження (Антимонопольний комітет України) із зазначеного питання усталена та залишається незмінною – вимога до учасника процедури закупівлі надати зразок товару суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, ненадання зразка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції (рішення органу оскарження від 26.11.2019 №17440-р/пк-пз, від 13.12.2019 №18579-р/пк-пз).
Сподіваюсь, медзамовники, ви зрозуміли, що вимагати зразок товару це незаконно і такій вимозі не місце в тендерній документації.
- Чому не варто зупинятися на досягнутому? Олександр Скнар 13:23
- Війна і психологія: досвід Ізраїля та українські виклики Олег Вишняков 13:11
- Книжка як must-have у «Пакунку школяра» Віктор Круглов 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7930
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 6394
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6304
-
Дві фармкомпанії заплатять мільйонні штрафи за обман споживачів: рішення АМКУ
Бізнес 5316
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4699