Здається, із класу сьомого середньої школи стали мене відправляти на учнівські районні олімпіади. На них я неодмінно перемагав, і їздив на подібні змагання до Вінниці. Оскільки ті суперництва відбувалися чомусь саме весною, а нашу південну частину області річка Південний Буг, який в давнину називали, між іншим, не Буг, а Бог, котрий під селищем Тиврів неодмінно виходив із берегів, і зносив у далеке синє море всі тимчасові переправи, котрі споруджували за рік від весни до весни, бо капітального мосту, що намертво скував би береги тоді ще не було, то прорватися вдавалося не на всі олімпіади. Але на математичній був, і з фізики також. Це точно пригадую. Є навіть незаперечний факт тих моїх успіхів: тодішнє керівництво Вінницького педагогічного інституту прислало мені запрошення на зарахування без вступних іспитів на фізико-математичний факультет, за результатами перемог на олімпіадах. Одначе тією ласкою вченої братії я так і не скористався…
І по нині, хоч поминуло відтоді понад пів віку, жевріє у мені дух далекого гарячого суперництва з набутих у школі і в результаті самопідготовки з оволодіння академічними знанями. Саме тому учора потратив із пів дня, аби вияснити, хто із школяриків України виявив кращий рівень стаціонарних знань по завершенні навчань у школі. У так званому режимі ЗНО.
Щоб хто не казав, а головою у розумовій енергетиці держави є все-таки благословенний наш Захід. Саме так, друзі. Ось уже котрий рік по оціночному рівню ЗНО всіх упевнено випереджує Львів.
Це коли говорити про ступінь показників обласних центрів. Середній бал оцінювання шкіл у нашої культурної столиці - 157, 02 бала. На другому місці цього року виявився завжди привітний Тернопіль – 155, 54. Третя сходинка за Києвом – 155 балів рівно. Четвертий, п’ятий, шостий щаблі посіли відповідно - Рівне, Івано-Франківськ, Луцьк.
Загалом нинішнього року в Україні атестувалося 117 тисяч школяриків. І коли підбили підсумки серед міських шкіл, бо вони є своєрідним авангардом знань, не залежно від того, які обсяги населеного пункту, то виявилося, що наш Західний регіон знову проявився попереду.
Справжнім освітнім Гарвардом для підростаючої молоді за рівнем оціночних знань в Україні стало нинішнього року містечко Борщів, що на Тернопільщині. Міститься воно на лівому березі річки Нічлава (довжина 83 км) – притоки Дністра. У райцентрі мешкає понад 11 тисяч громадян, 98 відсотків яких – українці. Тут працює три загальноосвітні школи. Учні Борщова набрали найбільше в Україні – 163, 52 бала на одну молоду душу. Цікаво, що й минулого року вони були також у першій десятці переможців серед 380 населених пунктів України включених до загального рейтингу – на шостому місці.
Отож, мабуть, успіх подолян не випадковий. Тут педагоги закладають у своїх вихованців переконливі, ґрунтовні знання. Правильно розставляють педагогічні акценти, і це вельми похвально…
А далі йдуть за рівнем показників знань у школах учні Добромля (містечко районного значення в Старосамбірському районі Львівської області); Угринова – найменшого містечка України, де мешкає менше 970 осіб і нинішнього року в школі атестувалися тільки12 осіб – це теж, до речі, Львівська область, але у Сокальському районі; учні Підгайєць – ще одного райцентру Тернопільської області; Бурштина – промислового центра Івано-Франківської області; Заліщиків – уже третього районного центру Тернопілля, які немовби Венеція омиваються Дністром на острові; випускники Судової Вишні – вельми оригінального західного нашого містечка. Це загадкове у всі часи містечко районного значення у Мостиському районі Львівщини. Розташоване на трасі Львів – Шеґені, що знаходяться на кордоні з Польщею. Від Судової Вишні до Львова 48 км, а до Перемишля, яке колись було майже головним містом Галичини – 44 км, нині це Польща. Тут нинішнього року випустилося зі шкіл населеного пункту 42 учні, і вони загалом набрали 159, 2 бала оціночних знань на одну школярську душу, що є сьомим результатом у загальнодержавному щаблі про ранги.
Решту місць у десятці посіли учні шкіл Сваляви (Закарпаття), Кам’янки-Буської (Львівщина), Рава-Руська – затишне місто районного значення у Жовківському районі Львівщини.
І лише на одинадцяту позицію в рейтингу зуміли пробитися школярі та викладачі, від яких, зрозуміло, залежить рівень знань вихованців шкіл Жовтих Вод Дніпропетровщини чи нарешті сказати, як повинно, нарешті бути, мабуть, - Січеславщини. Одне слово, представники Південно-Східної і Центральної, а ще точніще - Лівобережної України. Тут було 155 випускників і принесли вони загальний результат – 158.11 бала у середньому на одного учня.
Але ще раз підкреслю: західняки України добре таки втерли носа за рівнем знань випускників решти держави.
Немає в рейтингу показників моєї рідної Джуринської середньої школи Вінниччини, бо це, зрозуміло, сільський навчальний заклад, а їх до цього рейтингу не включали.. Зате школи Шаргорода, так би сказати, мого райцентру, я знайшов аж на 354 позиції із 380, включених до змагань. Дуже вже близько до кінця змагальної таблиці. Напевне, з випускників 2018-го навряд чи будуть Нобелівські лауреати у родинному моєму Шаргороді...
