Дональд Трамп, добровільно, з власної ініціативи прилетівши на московську псарню до тАвАріща Путлєра, тимчасово облаштовану в Гельсьнкі, уже цим жестом поставив позицію США в програшну роль. Але окрім того, він і словом не заїкнувся про те, що Московія агресор, що, до речі, офіційно нещодавно визнав і ЄС. Він, напевне, забув, що Кремль веде жорстоку та кровопролитну війну в Україні. Що там уже загинуло без малого 13 000 українців. Наших кращих синів і дочок. Не заїкнувся про це жодним словом. Трагічно і образливо для нас…
Він, либонь, геть забув і про те, що Путлєр понад чотири роки тому безпардонно, силою зброї анексував український Крим. На прес-конференції в кінці зустрічі у Гельсінкі про загарбаний півострів чомусь говорив тільки вождь... завойовників. Звісно ж, ганебно виправдовуючись, міняючи позиції чорного і білого в цій історії на свій злодійський лад . До прикладу, він бравурно заявив: "ми вважаємо, що ми провели референдум у повній відповідності до міжнародного права… Для нас, для РФ, це питання закрите. Все."
Великий правитель Трамп, майже Цар Землі, стояв поруч, але жодної пари з уст не випустив. Цим самим давши фактично брехнею виправдатись Путлєру за загарбаний півострів. Пан Трамп, мабуть, не знає, що наша колишня автономна республіка спершу була захоплена рашавійськами, чим нещодавно хвалився особисто Путін в документальному фільмі, а вже потім, казати б, навздогін, Московія, під дулами автоматів провела там так званий референдум. Дональд Трамп, либонь, і не знає, що в Криму на так званому плебісциті 16 березня 2014 року не було міжнародних спостерігачів. Відтак, "референдум"-принука відбувалася без контролю ОБСЄ і інших міжнародних структур. Який же ж це "міжнародний юридичний стандарт"? Тому все це не що інше, як «фількіна грамота» від кремлівських брехунів, а ніяке не волевиявлення народу.
Але Дональд Трамп багатозначно промовчав. У звязку із цим виникає питання до Держдепу США: ваш глава держави, панове, у Гільсьнкі, 16 липня 2018 року погодився з В. Путіним, що «все», обговорень по Криму більше не буде, чи він просто «не в курсі справи?» Іншими словами, не знав, що у відповідь сказати? Що мовчання Президента США не є знаком згоди з позицією В. Путіна по Криму. Ось що важливо нам усім почути...
А як бути з літаком рейсу МН-17? Сьогодні, 17 липня, якраз виповнюється чотири роки з часу розстрілу російською ракетою, з російського зенітного комплексу «Бук», російськими військовими цивільного літака Boeing 777, у небі над Україною, лайнера малаазійських авіаліній, що призвело до загибелі ні в чому не винних 298 громадян різних країн, у тому дітей. Невже Президент Троамп і за це забув, ставши перед очі Путлєра? Якщо ні, то чому ж тоді він і про це промовчав на прес-конференції, давши змогу Путлєру начебто вийти чистим із цього кривавого багна? Фактично виправдатись при Дональду Трампу...
Нарешті, як так могло статися, що Президент США обійшов мовчанкою отруєння батька і дочки Скрипалів, яких переслідує Москва на території країни-учасниці НАТО? Може його заворожили, чи проти нього, Президента США, застосували якийсь певний препарат зовнішнього впливу, що він пройшов мимо цих кричуших порушень правил міжнародної політики?
Думаю, що виразне і далеко не двозначне мовчання Дональда Трампа в частині прес-конференції по Криму, оглушлива тиша з боку головного американця з приводу всіх інших кривавих фортелів московитів, які смертно "наслідили" всюди, як шкідливі розбійники, маленький диктатор сприйняв лише, як правильність своєї ганебної політики на право РФ творити каверзи у світі ще з більшим розмахом. Тоді навіщо був цей цирк у Гельсінкі, панове?
Зате Трамп, що називається, у «пух і прах» розніс власну розвідку, за, як на мене, цілком вмотивоване і справедливе переслідування «бійців» Московії, котрі впливали на хід президентських виборів у США, буквально заплював свого попередника Обаму,котрий начебто справедливо не йшов на зближення з підступною Московією. Чи потрібно було заради цього пшику, разом із боязню висунути звинувачення проти співробітників ГРУ ГШ ЗС РФ за втручання у внітрішні справи США, летіти аж у Гельсінкі, щоб фактично публічно реабілітувати Путлєра перед усім світом. Не цього він заслуговує, панове!
Якщо комусь щось незрозуміло з приводу моїх претензій до великого Д. Трампа, щодо пояснення обставин його повного провалу на зустрісчі з В. Путіним, деталі відносно цього бедламу знайдете у виступах ряду сенаторів-республіканців США, і насамперед Джона Маккейна, які уже дали оцінку діям свого правителя на зустрічі з очільником Кремля...
