Призупинення трудових відносин у воєнний час
З початком воєнний дій практично всім роботодавцям довелося шукати модель допустимої поведінки у відносинах з трудовим колективом.
Серед існуючої маси варіантів (переведення працівників на дистанційну роботу; надання щорічних оплачуваних відпусток; надання відпусток без збереження заробітної плати; оголошення простою; оформлення лікарнярних; встановлення режиму неповного робочого часу тощо) на передній план вийшов новий механізм – призупинення трудових відносин. В цій публікації звертається увага на окремі особливості нової моделі поведінки з метою її належного застосування.
Стаття 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (надалі – Закон) встановлює, що дія Закону поширюється виключно на період воєнного стану.
Статтею 13 Закону встановлені умови призупинення дії трудового договору під яким визначається тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припиненняпрацівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Важливо брати до уваги, що опція призупинення може бути застосована не за будь-яких умов, а лише якщо можливість надання та виконання роботи є виключеною (*унеможливленою) у зв’язку з військовою агресією проти України (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону).
Слід наголосити, що в дефініції терміну «призупинення» законодавець не встановлював права для будь-якої сторони в односторонньому порядку призупиняти трудовий договір, в такий спосіб як про односторонню ініціативу йдеться в інших статтях цього ж Закону.
Наприклад, у ст. 3 Закону законодавець конкретно та без будь-якого двоякого тлумачення чітко вказав, що «у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди...». Або в ст. 4 Закону, де встановлено, що «у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві….». Або в ст. 5 Закону, якою передбачено, що «У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці ...»
Тобто аналіз дефініцї терміну «призупинення» дозволяє доходити до висновку про необхідність активної поведінки обох сторін трудового договору, а саме з боку роботодавця – це припинення надання робочих завдань до виконання та з боку працівника – припинення їх виконання.
Наведений висновок, на нашу думку, перекликається з наступними положеннями ст. 13 Закону.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
На нашу думку, в цій нормі законодавець, не зазначаючи розділовий сполучник «або» та вживши замість нього сполучник «та» підкреслив необхідність вчинення двосторонніх дій як з боку роботодавця, так і з боку працівника.
Відповідно до Академічного тлумачного словника української мови сполучник «та» уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць, поєднуючи однорідні члени речення.
Тобто частину 2 статті 3 Закону слід тлумачити в такий спосіб за якого роботодавець може повідомити працівника про призупинення дії трудового договору, а працівник повідомляє про свою згоду або незгоду щодо настання таких наслідків.
На нашу думку, не надання згоди працівником на призупинення не є підставою для застосування дії статті 13 Закону.
При цьому вжиття в частині 2 статті 3 Закону слів за можливості не слід розуміти як відсутність необхідності отримання відповіді від працівника на повідомлення про призупинення. Ми схиляємось до того, що застосування термінів за можливості підлягає застосуванню в тих умовах, коли окупантами порушені засоби мобільного чи Інтернет зв’язку, або коли працівник тривалий час не виходить на зв’язок з причин взяття його в заручники тощо. Переконані, що у випадку судових спорів роботодавцю потрібно буде доводити за яких таких поважних причин він не міг зв’язатися з працівником для отримання від нього відповіді на зупинення дії трудового договору.
ВИСНОВКИ:
1. Висловлення незгоди працівника на призупинення дії трудового договору означає, що відносини з призупинення не настали, оскільки роботодавець не може вчиняти таких дій в односторонньому порядку без поважних причин.
2. Якщо з працівником призупинені трудові відносини і йому повний місяць не нараховувалась заробітна плата, то вважаємо, що такий місяць не враховується у період за який розраховується середньомісячна заробітна плата при розрахунку відпускних у майбутніх періодах.
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт Тарас Купрунець вчора о 15:39
- Без системного обліку інтелектуальної власності модернізація оборони гальмує Олексій Шевчук вчора о 13:12
- Єдність без правди перетворюється на маніпуляцію, а не силу Дана Ярова 29.11.2025 15:49
- Втрата податкового резидентства України через проживання за кордоном понад 183 дні Світлана Приймак 29.11.2025 13:34
- За що і за кого потрібно боротися Україні на мирних переговорах? Любов Шпак 29.11.2025 11:51
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника Віталій Соловей 28.11.2025 18:02
- Очікуємо найскладнішу зиму: як український бізнес готується до нових відключень Віктор Андрухів 28.11.2025 15:43
- Український ІТ-феномен: спростовуємо міфи про галузь, що драйвить країну Любов Даниліна 28.11.2025 13:51
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову Інна Лукайчук 27.11.2025 11:17
- Ефект доміно: Як одна "звичка-засновник" може змінити ваше життя Олександр Скнар 27.11.2025 09:50
- "Дія" не знаходить працівника для бронювання: що робити Віталій Соловей 26.11.2025 19:46
- Цифровізація управління житловим фондом: український шлях на основі естонського досвіду Сергій Комнатний 26.11.2025 18:11
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили Андрій Павловський 26.11.2025 16:44
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість Людмила Євсєєнко 26.11.2025 13:18
- Як об’єднати договори на допоміжні послуги за новими правилами НКРЕКП Олексій Гнатенко 25.11.2025 13:59
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 708
- Застереження щодо масового завезення іноземної робочої сили 409
- Як змінюються чоловічі вподобання з віком: біологія, психологія і зрілість 397
- Оподаткування доходів з платформи OnlyFans в Україні: аналіз актуальної судової практики 283
- Гордість і упередження до англійської: як класичні романи мотивують українців вивчати мову 238
-
Політика і війна. Реальність проти очікування. Колонка Валерія Залужного
Думка 70974
-
Бронеплівка на вікна: реальний захист від уламків чи маркетинговий хід
Життя 5054
-
Bloomberg: смак бразильської кави змінюється, робуста почала замінювати арабіку
Бізнес 3916
-
"Вектор в нікуди". Житомир через відключення світла відмовився від планів купити електробуси
Бізнес 3204
-
Тіло говорить мовою стресу: чому після тривоги болить спина, серце чи живіт
Життя 2732
