Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання?
Про державний борг.
Одразу «вб’ю» інтригу – не зможе. Авторитетні дослідження, що гуртуються на емпіричних даних, показали, що економічне зростання розвинутих країн та країн, що розвиваються уповільнювалося, коли їх борг перевищував 90% ВВП. Негативний вплив держборгу на економічне зростання у країнах що розвиваються починався з рівня 35-40% ВВП. Аналіз статистичних даних також показує, що бути економічно успішними й водночас мати державний борг, вищий за 100% ВВП, змогли тільки розвинуті країни, на кшталт США та Японії, а також Китай.
Україна, на жаль, не стане виняток з правила. За даними українського Мінфіну, на кінець 2024 року державний борг України становив 92% ВВП. МВФ прогнозує, що протягом поточного року цей показник сягне 100%. Низка українських експертів налаштовані більш оптимістично, вважаючи що до кінця 2025 року український держборг зросте до 97% ВВП, тому що кошти за програмою ERA (механізм передачі коштів за рахунок прибутків від заморожених активів рф), вважатимуться як гранти, а не кредити.
Трохи легше, але, чесно кажучи, не змінює загальну картину. Зверніть увагу, що не тлі активізації мирного треку ніхто в США та ЄС не каже про «план Маршала для України», як це було на початку повномасштабного вторгнення рф. Тоді наші партнери не думали, що війна затягнеться на три довгих роки, плюс розпочався вже четвертий. Враховуючі вже надані обсяги допомоги, погіршення стану економік ключових країн-донорів ЄС (Німеччини та Франції), а також перспективи фінансування миротворчого контингенту «план Маршала» на сотні мільярдів доларів/євро інвестицій для України виглядає дуже примарно.
Отже, після закінчення війни Україна може опинитися у борговій пастці. З одного боку, нам потрібно буде значно знизити рівень державного боргу (передусім – зовнішнього), щоб пришвидшити темпи економічного зростання. Величезний держборг гальмуватиме розвиток економіки: тиснутиме на дефіцит бюджету, відсоткові ставки, стимулюватиме державу тримати на високому рівні податки, а також знижуватиме інвестиційну привабливість України. З другого боку, нам потрібно буде швидко розігнати економіку, щоб створити умови для зменшення боргового зашморгу. Принаймні, без зростання економіки ми не зможемо забезпечити мінімальнонеобхідний рівень витрат на оборону (не менше 5% ВВП). Виходить замкнуте коло.
Розірвати його класичними економічними інструментами Україна не зможе. На мою думку, тут потрібні радикальні політичні рішення з боку наших головних західних партнерів – США та Євросоюзу. У першу чергу мова йде про списання та реструктуризацію боргів. Почнемо з США, які є головним акціонером групи Світового банку, зокрема, МВФ. За підсумками минулого року борг України перед СБ збільшився на 65%, досягнувши $22,6 млрд. Експерти кажуть, що причиною такого стрімкого зростання боргу стало бажання багатьох партнерів України надавати фінансування саме через ці фінансові інституції. В результаті на сьогодні група СБ володіє 14% державного боргу України та 19% зовнішнього боргу.
Чимало експертів кажуть, що списання боргів – не найкращий інструмент для підтримки країни, і в цьому є своя логіка. Але варто зважити на те, що Україна стала жертвою найбільшої після часів Другої світової військової агресії. На наших територіях четвертий рік поспіль триває повномасштабна війна, тому, на мою думку, міжнародні фінансові інституції та їх головний акціонер мають зробити виключення для України. А саме: після війни принаймні половина українських боргів перед групою СБ має бути списана, інша частина – реструктуризована на максимально прийнятних для нас умовах. Чому це важливо зробити? Тому що ніяких репарацій та «плану Маршалу» ймовірно не буде, але підтримати Україну Заходу стратегічно важливо.
Головним «акціонером» українського державного боргу, згідно з даними Мінфіну, є Європейський союз. Частка ЄС у загальному обсязі українського державного боргу становить 26,5%, у зовнішньому борзі – 37%. За 2024 рік заборгованість України перед Європейським Союзом зросла на 34%. Така статистика є «холодним душем» для тих, хто вважає, що європейські партнери здебільшого допомагають нам безповоротними грантами. За словами голови бюджетного комітету ВРУ Підласої, «попри невключення коштів ERA до державного боргу, всі інші міжнародні позики потребуватимуть повернення».
Чи можемо ми наполягати/вимагати від ЄС після війни списання більшої частини кредитів? Вважаю, що не просто можемо, а й маємо це зробити. Економіка тут ні до чого, бо мова йде суто про політичне рішення. Україна заплатила надвелику ціну в тому числі за європейську безпеку, тому Європейській Союз, на мою думку, цілком може «простити» нам більшу частину боргу, а іншу – реструктурувати на максимально пільгових умовах. Чи ляже це «на плечі» європейських платників податків? Так, ляже, але це цілком нормальна плата за безпеку, якщо рахувати в масштабах усього блоку.
Отже, державний борг розміром майже 100% ВВП – це вирок для майбутнього української економіки. Щоб пом’якшити борговий зашморг і дати «ковток свіжого повітря» повоєнній Україні, ВРУ і Уряд мають розпочати вирішення цього питання вже сьогодні. Як народний депутат вважаю, що парламент найближчим часом має затвердити постанову, якою зобов’язати Уряд створити спільну робочу групу та розпочати відповідні переговори із групою Світового банку та Європейським Союзом. Чим швидше ми це зробимо, тим більше шансів матимемо на успішне повоєнне економічне відродження.
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 79
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 73
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 67
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 5930
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4380
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2427
-
Репер Кеньє Вест втратив контракт вартістю в $20 млн через "голу" сукню дружини на Grammy
Життя 1975
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1726