Спадщина: необізнаність або незнання спадкоємця про наявність заповіту
Пропуск спадкоємцем шестимісячного строку для прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю (незнанням) останнього про наявність заповіту, як підстава для поновлення строків на прийняття спадщини.
23.08.2017 р. Верховний суд України васпекті справи № 6-1320цс17 досліджувавпитання щодо поновлення строків на прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю(незнанням) спадкоємця про наявність заповіту.
Суд вказав, що у статті 1233 ЦК України зазначено, щозаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування маютьособи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право наспадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідоксмерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюєтьсястрок у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на часвідкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусузаяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту їївідкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зіспадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняттяспадщини.
Між тим, 14 вересня 2016 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу № 755/7357/15-ц,провадження № 6-1215цс16 дійшов до досить суперечливого висновку, суть якогополягає в наступному: «…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняттяспадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правовіпідстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України запозовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважноїпричини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання нимзаяви про прийняття спадщини.
ВАЖЛИВО: За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строкудля прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними,істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про наданнядодаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані,якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставинивизнані судом поважними.
Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови ПленумуВерховного суду України від 30.05.2008 р. за N 7 «Про судову практику усправах про спадкування».
Більше того, Верховний суд України в постанові від 4листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав,що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнанаповажною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установленняінших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодоприйняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними вст.ст. 1222, 1220, 1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядкуприйняття спадщини.
Аналогічна правова позиція міститься у постановіВерховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа №6-85цс12).
Однак у даній справі спадкоємець наполягав, що він не єродичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть не публікувались урегіональній пресі, що підтверджується відповідною довідкою, нотаріусом не булозроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про існуваннязаповіту та відкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як один зродичів померлого звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органумісцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язанаповідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити викликспадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиціїУкраїни від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиціїУкраїни 3 березня 2004 року за № 283/8882, яка була чинною на час виникненняспірних правовідносин, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщинуза законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряєнаявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
ВИСНОВОК: при розгляді таких спорів судам слід досліджувати чивчиняв нотаріус післявстановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії дляповідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення абоповідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійсненняособистого розпорядження спадкодавця.
Матеріал по темі:«Пропущеннястроку для прийняття спадщини: поважні причини»
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11920
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 9287
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6559
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5274
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4734