Фіктивний правочин: ознаки, сторони та тягар доказування
Верховний суд України розглядаючи справу № 6-1873цс16 зробив правовий висновок щодо фіктивності правочину.
Спершу необхідно вказати, що Верховний Суд України 24 вересня 2014 року розглянувши справу № 6-116цс14, предметом якої був спір про визнання договору фіктивним зробив правовий висновок у відповідності з яким фіктивний правочин – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином (ст. 234 ЦК України). Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є не фіктивним, а удаваним ( ст. 235 ЦК України).
В свою чергу, 19.10.2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 6-1873цс16 щодо фіктивності правочину, підтвердив раніше висловлену правову позицію відносно цього питання.
Зокрема суд вказав, що згідно статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
За змістом частини п’ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
ВАЖЛИВО: Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є:
1. введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
2. свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
3. приховування справжніх намірів учасників правочину.
Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.(Постанова ВСУ від 21.01.2015 року по справі № 6-197цс14 (№ в ЄДРСРУ 42496157).
Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.(Узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.
- Що означає вступ України до ОЕСР для держави та бізнесу Антоніна Прудко вчора о 12:33
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати Олександр Місюра вчора о 12:12
- Контрафакт і "чорний" імпорт: як ПРРО стає щитом для чесного бізнесу Андрій Сухов вчора о 11:44
- Чому підтримка ЛГБТК+ спільноти має значення для роботодавців і команд Євгенія Лугановська вчора о 09:37
- 19 випадків, коли рішення на загальних зборах учасників ТОВ приймається лише одноголосно Костянтин Рибачковський вчора о 02:23
- Як уникнути юридичних ризиків під час автоматизації? Олександр Вернигора 21.07.2025 17:14
- Від жертви до партнера: що насправді означає URC2025 для України Ольга Дьякова 21.07.2025 17:02
- Правомірні очікування, бланкетні норми, умовні та безумовні права: практика ЄСПЛ та ВС Володимир Гончаров 21.07.2025 16:16
- Зміни для українських біженців у Польщі: що очікувати вже цієї осені? Валерія Вакуліна 21.07.2025 15:42
- Як українському підряднику обійти іноземця в тендерах на відбудову за кошти ЄС і США Ростислав Никітенко 21.07.2025 12:20
- Чотири роки біржової торгівлі деревиною: результати, виклики, законодавчі зміни Олег Падалка 21.07.2025 12:05
- Чому більшість українських підлітків фінансово неосвічені? Антон Новохатній 20.07.2025 16:41
- Нові правила вступу до польських вишів: що потрібно знати у 2025 році? Валерія Вакуліна 20.07.2025 15:01
- Допит свідка: курс виживання на допиті. Рекомендації адвоката Костянтин Рибачковський 20.07.2025 11:41
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини Андрій Павловський 19.07.2025 18:40
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 806
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 401
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати 296
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 286
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 231
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 20731
-
У Польщі відкрили найбільше родовище нафти та газу за всю історію країни
Бізнес 12414
-
Коли їжа – не про голод: чому ми переїдаємо під час стресу і як з цим впоратися
Життя 6425
-
Мін'юст почав процес конфіскації активів екснардепа: допомагав РФ в окупації Київщини
Бізнес 5043
-
ДБР оголосило про підозру гендиректору Лісів України
Бізнес 4042